Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вікодавній, -я, -є. Древній, очень старый. К. (Желех.). Це дід вікодавній. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Гарач, -чу, м. Дань, подать (хану).
Дола́годжувати, -джую, -єш, сов. в. дола́годити, -джу, -диш, гл. Оканчивать, окончить починять что, долаживать, доладить. Чи ти скоро долагодиш воза?
Зажа́ти Cм. зажинати.
Купалочко, -ка, м. Ум. отъ купало.
Кигиця, -ці и киги́чка, -ки, ж. = кигитка. Желех.
Лі́рник, -ка, м. Играющій на лірі. Сиділи лірники та грали по шелягу за танець. Шевч. 565.
Позворушувати, -шую, -єш, гл. Сдвинуть, расшевелить, всколыхнуть (во множествѣ).
Покерувати, -рую, -єш, гл. Поуправлять.
Терти, -тру, -треш, гл. 1) Тереть, молоть. Коноплі терти. Луб. Терти табаку. Шейк. 2) Тереть, потирать. Тре собі руки. Рудч. Ск. II. 75. 3) Утаптывать, сглаживать. Нехай мруть та дорогу труть, а ми сухарів насушим та додому рушим. Чуб. І. 251. дні те́рти. Прозябать. Не живе, тільки дні тре. Ном. № 8208.