Баба́хкати, -каю, -єш, гл. 1) Стрѣлять. Десь далеко хтось бабахає. 2) Только одн. Упасть, шлепнуться. Так і бабахнув у воду.
Випитування, -ня, с. Разспросы, развѣдываніе, вывѣдываніе.
Гиль! меж. = гиля. Гиль, мої гуси, вуть, мої ушки. гиль-гу и употребляется какъ существительное въ значеніи: околесица, чушь. Прийшов отой брехун, як заніс гиль-гуси.
Дан, -ну, м. Столбъ, стоянь.
Инч, и́нче, нар. = инше.
Отаборитися, -рюся, -ришся, гл.
1) Расположиться лагеремъ. От він (царь) і отаборився над морем.
2) Расположиться обозомъ, установить возы, остановиться. Пооравши, ми отаборились у долині на степу. Отаборились весільні за ворітьми у батька молодої, бо ворота були зачинені.
Підвертати, -та́ю, -єш, сов. в. підверну́ти, -ну́, -неш, гл. Подворачивать, подвернуть, подворотить, подложить, подсунуть, ворочая. під корито підвернути старшу. Выйти замужъ раньше старшей сестры. Менша, та раніш піде заміж, підверне старшу під корито.
2) — під себе, собі під спід. Подчинять, подчинить, покорить. Всім світом буде управляти, по всіх усюдах воювати, підверне всіх собі під спід.
Похрумати, -маю, -єш, гл. Съѣсть что-либо хрустящее. Усі кісточки похрумав.
Селянський, -а, -е. Сельскій.
Троє, трьох числ. Трое, три. Всі троє разом зирнули в вікна. Въ твор. пад. вмѣсто трьома́ иногда троєма. Троєма кіньми поїхав. З троєма дітьми приїздила.