Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

могчи

Могчи́ гл. = могти. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 438.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОГЧИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОГЧИ"
Бічи, біжу, -жиш, гл. = бігти. Не можу бічи. Фр. Пр. 37.
Гарнасуватися, -суюся, -єшся, гл. = гарнаситися. Вх. Лем. 402.
Корінище, -ща, с. ув. отъ корінь.
Круль, -ля, м. Король. (Заимствовано изъ польск. языка).
Нагружа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. нагрузи́ти, -жу́, -зи́ш, гл. Намащивать, намостить щебнемъ.
Надпи́лювати, -люю, -єш, сов. в. надпиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Надпиливать, надпилить.
Поїздонько, -ка, м. Ум. отъ поїзд.
Простеляти, -ля́ю, -єш, сов. в. простелити, -лю, -леш, гл. = простилати, прослати.
Спекатися, -каюся, -єшся, гл. 1)чого́. Избавиться, отвязаться, отдѣлаться. 2)з ким. Связаться съ кѣмъ. Ото вона спекалася з ним, а то й роспекалася. Харьк. г.
Тулюпан, -на, м. = тульпан. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОГЧИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.