Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мовчущий

Мовчу́щий, -а, -е. = мовчазний. Мовчущий був такий, тільки зо мною... розмовляє. Г. Барв. 355. Мовчущі як земля. МВ. (О. 1862. І. 98).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 438.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОВЧУЩИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОВЧУЩИЙ"
Замітки́й, -а́, -е́ Примѣтный.
Заміша́нець, -нця, м. Малороссъ изъ окрестностей Коросно, живущій среди мазуровъ. Вх. Лем. 416.
Захлюстати, -стаю, -єш, гл. = захлюпаты.
Картузовий, -а, -е. Картузный.
Козирька, -ки, ж. Картузъ, шапка съ козырькомъ.  
Конокрад, -да, м. Конокрадъ. Ті жидки були всім завідомі конокради. Левиц. І.
Молодцюва́ти, -цюю, -єш, гл. Молодечествовать.
Нало́патися Cм. налопуватися.
Посоромити, -млю́, -ми́ш, гл. Посрамить. Народній дух з занепаду підняти, гасителів його посоромити. К. Бай. 7.
Сережка, -ки, ж. 1) Ум. отъ серга. Ой надіну я. сережки і добре намисто. Шевч. 2) Цвѣты нѣкоторыхъ деревьевъ (ивы, осины, березы, орѣшника). Ум. сережечка. У нашої Олени сережечки зелені. Ном. № 5351.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОВЧУЩИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.