Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

міща

Міща́, -щати, с. Мѣшочекъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 435.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІЩА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІЩА"
Відьмище, -щі, ж. Ув. отъ відьма.
Горно́ нар. Гористо. Туди Чхати дуже горно. Міусск. окр.
Журли́вість вости ж. Склонность къ грусти, печали. Желех.
Задзюри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Политься струей. Харьк.
Мару́да, -ди, об. Копотунъ, копотунья, мямля, мѣшкотный.
Ошанцювати, -цюю, -єш, гл. Обнести, укрѣпить окопами.
Покритенько, -ка, с. Ум. отъ покриття.
Попеластий, -а, -е. Пепельный (о цвѣтѣ). Попеластий віл. Греб. 365. Ми (гуси) попеласті всі. Греб. 362. Ви, кури, білі, чорні, гребенасті, попеласті. Мил. М. 51.
Пороскурювати, -рюю, -єш, гл. Раскурить (во множествѣ). Пахучії ладани пороскурювані. Грин. III. 142.
Справний, -а, -е. Исправный, исполнительный. Жінка моя жвава, справна. Г. Барв. 410.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІЩА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.