Варнякати, -каю, -єш, варнячити, -чу, -чиш, гл. Говорить невнятно; болтать. Що на рот налізе — варнячить.
Вісьтак, -ка, м. У кожевниковъ; палка для выворачиванія кожъ.
Добу́ток, -тку, м. Пріобрѣтеніе. Добу́тки. Приплодъ (ягнята, телята).
Колодязь, -зя, м. Колодецъ. В яру бачила вона колодязі з високими журавлями.
Луго́вина, -ни, ж. 1) Мѣсто, гдѣ прежде былъ луг; пастбище. Сад Коржів розрісся на луговині неначе ліс. 2) Родъ лозы.
Плиском нар. Плашмя. Повернув ножа плиском та й ударив мене ножем по спині.
Пооблипати, -паємо, -єте, гл. Облипнуть (во множествѣ). Сорочки на їх мокрісінькі, так і пооблипали.
Сояшничина, -ни, ж. = соняшничина. Ум. сояшничинка. Зачав робить загони: де була сояшничинка, бурянина, — все пошло на загони.
Усушок, -шка, м. Давнее, отчасти высохшее уже яйцо. У мене яйця свіжі пилипівські, а на возах бо-зна-колишні, всушки.
Чоботище, -ща, м. Ув. отъ чобіт.
