Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трояко

Трояко нар. = трояково.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОЯКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОЯКО"
Баденя, -ні, ж. = бакай. Вх. Зн. Лем. 389.
Вихвалити, -ся. Cм. вихваляти, -ся.
Віршувати, -шую, -єш, гл. 1) Сочинять стихи. Нехай собі у куточку і віршує й плаче. Шевч. 377. 2) Произносить поздравительные стихи, віршу; декламировать.
Замі́тувати, -тую, -єш, гл. 1) Забрасывать, закидать. 2) Забрасывать, оставлять, не употреблять. Сей звичай тепер замішують. МУЕ. III. 44.
Захрупостіты, -щу, -стыш, гл. Захрустѣть, затрещать; о снѣгѣ: заскрипѣть. Захрупостів сніг. Г. Бара 167.
Наже́брати, -раю, -єш, гл. Добыть нищенствомъ, напросить милостыни.
Підбармовувати, -вую, -єш, сов. в. підбармува́ти, -мую, -єш, гл. Подкрашивать, подкрасить.
Стратка, -ки, ж. = страта 1. Волч. у.
Торчок, -чка, м. Раст. Helvella esculenta Pers. Анн. 164.
Тупіньки Ум. отъ тупі.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРОЯКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.