Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трояко

Трояко нар. = трояково.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОЯКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОЯКО"
Бережняк, -ка, м. 1) Вѣтки и куски дерева, валяющіеся на берегу рѣки, выброшенные водою. 2) Заросль на берегу рѣки.
Дроти́на, -ни, ж. Проволока.
Дува́нитися, -нюся, -нишся, гл. Дѣлиться. А инші вже за воєнні лупи татарські змагаються, як то вони в татар рабунки пооднімають і як мають їми дуванитись. К. Хмельн. 65.
Коропавиця, -ці, ж. = коропа. Желех.
Опоживляти, -ля́ю, -єш, сов. в. опоживити, -влю, -виш, гл. Придавать, придать новые силы, оживлять, оживить. О. 1861. І. Слов. 10.
Підземний, -а, -е. Подземный. Освічуєш підземні глибокости. К. Іов. 59. Загоготів якийсь підземний глас. Греб. 373.
Поналітати, -та́ємо, -єте, гл. Налетѣть (во множествѣ). Відкіля це оси до нас поналітали? Кіевск. у.
Суховітриця, -ці, ж. Сухая вѣтреная погода.
Умудритися, -рюся, -ришся, гл. Умудриться, изловчиться. Канальський шпак так умудрився, що як почне було співать — диковина й сказать. Гліб.
Цісарець, -рця, м. Австріецъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРОЯКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.