Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вартівник, -ка, м. Сторожъ, караульный, часовой, конвойный. Він був.... економом в с. Л. і вечером пішов на тік подивитись, чи є вартівники. Драг. 58. То певне добрий пройдисвіт, що аж два вартівники з ним ідуть. Камен. у. Ум. вартівничок, вартівниченько. Суть бо в мене два вартівниченьки, будуть вартувати мої кониченьки. Pauli. Cм. вартник, вартовий, вартовик, вартовничий.
Випрятати, -таю, -єш, гл. Прибрать, убрать.
Готе́ць, -тця́, м. = Отець. Грин. ІІІ. 220.
Залі́тошній, -я, -є. Позапрошлый. Се було чи літошній, чи залітошній год. Черниг. у.
Зморшкуватий, -а, -е. Морщинистый.
Ліка́рня, -ні, ж. Больница. Славяносербск. у.
Плоть, -ти, ж. = плит. Шух. І. 183.
Примерлий, -а, -е. Обмершій.
Примірник, -ка, м. Экземпляръ. Желех.
Фарфолиз, -за, м. Блюдолизъ. Шейк.