Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брунькати, -каю, -єш, гл. = бринькати 3. Шапувал давай брунькать. Мнж. 109.
Гукало, -ла, с. Птица = Бугай. Ardea stellaris. Вх. Пч. І. 16. II. 8.
Жовтя́к, -ка, м. 1) Перезрѣлый огурецъ. Огірки жовтяки — збірайтеся парубки. Огірочки зелененькі — збірайтеся молоденькі. Н. п. Ум. жовтя́нок. Ув. жовтячи́ще. 2) Человѣческое испражненіе. Вх. Зн. 17.
Заколива́ти, -ва́ю, -єш, гл. Закачать, заколебать.
Майови́й, майовний, -а, -е. Майскій. Дощику майового ждали. О. 1861. III. 14.
Ми́ґза, -зи, ж. = мидза. Лохв. у.
Намага́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Стремиться къ чему-либо, порываться. Через гору високую вітрець шмагає. Гол. IV. 460. 2) Одолѣвать. Сидить Маруся край оконечка, сон її намагає. МУЕ. III. 132.
Пообмощувати, -щую, -єш, гл. То-же, что и обмостити, но во множествѣ.
Прикликати, -ка́ю, -єш, сов. в. прикликати, -кличу, -чеш, гл. Призывать, призвать, подзывать, подозвать. Всіх полковників прикликати до себе. Рудч. Ск. І. 114. Сказав прикликати собі слуг тих. Єв. Л. XIX. 15. Мати сина прикликає. Рудч. Чп. 227.
Ропутіти, -чу́, -ти́ш, гл. = ропотіти. Люде ропутять на зборщика, що гроші вкрав. Міусск. окр.