Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зацве́нькати, -каю, -єш, гл. Иронически: заговорить. Наші хлопці і дівчата швидко зацвенькали по ляхівскій. Левиц. І. 159.
Межни́к, -ка, м. 1) Полоса незасѣянной земли между двумя нивами. Харьк. у. 2) Промежность, perinaeum. Пятигор. окр.
Нічник, -ка, м. Въ жилищѣ горныхъ гуцульскихъ пастуховъ тотъ изъ нихъ, на обязанности котораго лежить поддерживать ночной огонь, варя на немъ завтракъ, и сторожить всю стоянку. Шух. I. 216, 190. Cм. ночник 3.
Подавання, -ня, с. Подаваніе, подача.
Пожога, -ги, ж. = пожега = пожежа. Племена, що одчахнулись під час татарської пожоги. Стор. МПр. 93. Після шведської пожоги... був військовим осаулом оцей самий Дорош. Стор. II. 55.
Слюзити, слюжу, -зиш, гл. Покрываться слизью, течь слизи. Слюзить з сала. Конст. у.
Хутрування, -ня, с. 1) Подбивка мѣхомъ. 2) Обшивка шалевками.
Цірчок, -чка, м. = цвірку́н. Вх. Уг. 274.
Чорнокрилий, -а, -е. Чернокрылый. Галочки чорнокрилі. Чуб. V. 948. Ластівочка чорнокрила. Млак. 14.
Шерехатий, -а, -е. = шерепатий. Вх. Зн. 81.