Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вимня, -ня, с. = вим'я. Ум. ви́мнячко.
Докоха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. Люба достичь желаннаго. Ой він її кохав, та не докохався, — вона його осудила, він не сподівався. Мет. 78.
Зада́внений, -а, -е. Пришедшій въ давность; застарѣлый, запущенный (о болѣзни). Задавнена хвороба.
Ма́ґоль, -ґля, м. = маґіль. Шух. І. 255.
Многобо́жжя, -жя, с. Многобожіе. К. Іов.
Мо́чний, -а, -е. = мочливий. Мочная весна була. Сосниц. у.
Намі́сник, -ка, м. 1) Намѣстникъ. Мет. 199. Шановні гості, славних потентатів намісники і речники достойні (про посли). К. Бай. 23. Команда ж рушила в Смілу, а намісник... у Кам'янку, бо там він жив і була там у його сотня лейстрових козаків. ЗОЮР. І. 282. Братіку-намісничку, сядь собі на кріслечку. Н. п. 2) Приходскій священникъ.
Ніде 2 нар. Нигдѣ. Хоч голий біжи, то ніде нема нікого. Ном. № 1918.
Удіяти, удію, -єш, гл. Сдѣлать, подѣлать. Хоч гавкай на його — нічого не вдієш. Ном. № 2635. Породила мене мати у святу неділю, дала мені гірку долю — нічого не вдію. Мет. 12.
Ухвоськати, -каю, -єш, гл. = забовтати, задріпати. Червона плахточка на ній. та така ухвоськана. Г. Барв. 376.