Жалі́ння Ii, -ня, с. 1) Сожалѣніе, соболѣзнованіе. Усі до Марусі молодиці з питаннями та з жалощами, усі старі баби з радами та з науками. Тільки Маруся на усі питання і на ради усі: «він мені добрий і любий....» 2) Жалоба. Як став підростати, так уже не дуже й докучав жалінням Горпині, а тілько було все Ївзі росказує, що він страждає.
Набо́жний, -а, -е. Набожный, благочестивый. Набожний, як жид подорожній.
Надужива́ння, -ня, с. 1) Злоупотребленіе. 2) Излишество, неумѣренность, пользованіе чѣмъ-либо сверхъ возможности. Яке безрозумне надуживаннє святих любови прав і жизні занедбаннє.
Нехати, -ха́ю, -єш, гл. Не трогать. Нехайте, нехайте, — шо з нього буде!
Покрівний, -а, -е. Относящійся къ празднику Покрова.
Рабувати, -бу́ю, -єш, гл. Грабить. Встань, пачкару, годі спати, ідуть турки рабувати; ідуть турки на рабунки, зрабують тя молодого, возьмуть коня вороного. Один розбійник страшний розбивав, лютував, рабував.
Росприскуватися, -куюся, -єшся, сов. в. роспри́скатися, -каюся, -єшся, гл.
1) Разбрызгиваться, разбрызгаться. Вода росприскалася.
2) Сердиться, разсердиться, расходиться. Як росприскається мій Антосьо! е, як та вода на лотоках. Якого ти біса так росприскався?
Телеграфувати, -фую, -єш, гл. Телеграфировать.
Торік нар. Въ прошломъ году. Виглядала козаченька молодого, що торік покинув.
Цвіль, -лі, ж. Плѣсень. Бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла.