Відселятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відселитися, -люся, -лишся, гл. Выходить, выйти на самостоятельное жилище и хозяйство (о сыновьяхъ). Час синам одселятися на свої оселі.
Засвербі́ти, -би́ть, гл. безл. Зазудить, зачесаться. Венери серце засвербіло од жалю, що Еней стогнав.
Кулачити, -чу, -чиш, гл. Бить кулаками. Нікого перше він не бачив; а послі, як прозріє, кулачив рутулян і других врагів.
Мару́на, -ни, ж. Раст. Маточная трава. Matricaria, Pyrethrum parthenium. А маруна посходила та пополовіла.
Нака́з, -зу, м. 1) Распоряженіе, приказъ. А тут і наказ: у поход лагодитись. Прозьба панська рівно з наказом ходить. 2) Водяная болѣзнь у овецъ.
На́мерз, -зу, м. Иней, ледяныя сосульки. Він іде — увесь як біль білий: геть намерзом намерз.
Підсусіджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. підсусідитися, -джуся, -дишся, гл. — до ко́го. Жить, находиться у кого въ положеніи підсусідка. До його всі підсусіжувалися.
Позшивати, -ва́ю, -єш, гл. Сшить (во множествѣ). Вони (Адам і Ева) позшивали листи з липи, позакривались.
Прохолода, -ди, ж. Прохлада. То кидали козаки ляхів у воду к чортовій матері на прохолоду. Осіння ранкова прохолода.
Ріпка, -ки, ж.
1) Ум. отъ ріпа.
2) Родъ игры.