Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

міняк

Міня́к, -ка́, м. зробити міняка. Помѣняться. Мир. ХРВ. 364. Cм. мінька, міньки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 431.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІНЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІНЯК"
Держа́к, -ка́, м. 1) Рукоять, ручка; эфесъ; древко у метлы, видъ и пр. Мнж. 179. Шух. 224, 228. МУЕ. ІІІ. 30. Подай держак од лопати свата привітати. Лукаш. 133. 2) Нижняя часть кужівника. Шух. І. 307. Ум. Держачо́к. Коло скрині лежав замок та держачок від простих ножиць, що овець стрижуть. Екатер. у.
За́в'Язок, -вку, м. Почка растенія. Вх. Пч. І. 14.
Луца́к, -ка, луцан, -на, м. Толстолицый человѣкъ. Александров. у. Ув. луцаняга. Мнж. 184. Лежить на лаві такий здоровенний луцаняга. Мнж. 130.
Мерзе́ний, -а, -е. Мерзкій, гадкій, отвратительный, омерзительный. Таке ж бридке, таке мерзене, поржавіло, від жабуру зелене (болото). Греб. 369. Ой на чужій на улиці верба не зелена, ой тим вона не зелена, що челядь мерзена. Н. п., Ум. мерзененький.
Невгавати, -ва́ю, -єш, гл. Не переставать, не уставать. Сидить у норі і невгаваючи усе їсть дітей. Шевч. 309.
Обсіч нар. Сразу, вдругъ. А вони до неї обсіч: хто зробив та й хто. Уман. у.
Помести Cм. помітати.
Рачачий, -а, -е. Рачій, принадлежащій раку, относящійся къ раку, изъ раковъ сдѣланный. Рачача нога. Ном. № 425, стр. 302. Очі.... рачачі. Драг. 13.
Увічливість, -вости, ж. Вѣжливость, привѣтливость, любезность, предупредительность.
Фляшка, -ки, ж. = пляшка. Фляшка з сорівкою. Лукаш. 112. Ум. фляшечка. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІНЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.