Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мінливий

Мінли́вий, -а, -е. Мѣняющійся, измѣнчивый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 431.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІНЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІНЛИВИЙ"
Відсовувати, -вую, -єш, гл. = відсувати.
Гівно, -на, с. Каль, пометъ, говно. Не займати гівна, і вонять не буде. Ном. № 3289.
Катехизис, -са, м. Катехизисъ. Народ прикладає до Бога ті властивости, котрі звичайне прикладуються до його в катехизисові. Левиц. І. Дітей малих збірають, катехизиса учать. О. 1862. II. 58.
Кумлик, -ка, м. = комарь. Ум. кумличок. Вх. Зн. 30.
Лиси́ччин, -на, -не. Принадлежащій лисичкѣ. Дак лисиччина дочка й каже... Рудч. Ск. І. 28.
Підлазистий, -а, -е. Льстивый, вкрадчивый.
Попереважувати, -жую, -єш, гл. Перевѣсить (многое).
Розговітися Cм. розгівлятися.
Утікачка, -ки, ж. Бѣглянка.
Цап'юга, -ги, м. Ув. отъ цап.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІНЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.