Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гайдамаха м. = гайдамака. Желех.
Оборожень, -жня, м. = Оборожина. Желех.
Пасти II, -ду́, -де́ш, гл. 1) Пасть, упасть. Троянці всі замурмотали, Дидоні низько в ноги пали. Котл. Ен. На серці туга така пала, що йому дух так і захватує. Кв. Відразу пав без душі. 2) Опуститься на землю. Полинь ти, соколе ясний... Сядь-пади у мого батька й матері перед ворітьми. АД. І. 95. Прилетіла пава, в головочках пала. Мет. 104. 3) Припасть, покрыться. Приливали доріженьку, — таки пилом пам. Мет. 22.
Перез пред. Чрезъ. Вх. Лем. 447.
Поздіймати, -ма́ю, -єш, гл. То-же, что и зня́ти, но о многихъ или многомъ.
Пооббігати, -гаємо, -єте, гл. Обѣжать вокругъ чего (о многихъ).
Спашне, -ного, с. Плата за потраву. Спашного дав півкарбованця. Камен. у.
Топка, -ки, ж. Небольшая форма для набиванія въ нее соли. Шейк.
Ушкати, -каю, -єш, гл. Говорить «ужъ». З неї городянина зробить, ушкати, штокати.... навчить. К. (О. 1862. ІІІ. 22).
Чарупина, -ни, ж. = чарчина. Годилось би й випити. Ось давай лиш по чарупині. Мир. ХРВ. 219. Ум. чарупинка. Вареної по чарупинці. Сим. 231.