Берлина, -ни, ж. Рѣчное судно: берлина, барка (по Днѣпру). Ум. берлинка. Кілька дубів і берлинок з кавунами, бичувалося по Дніпру.
Зви́клий, -а, -е. Привыкшій. Я не звиклий був з дітьми.
Невимовний, -а, -е. Невыразимый, несказанный, неизреченный.
Охвиціант, -та, м. Офиціантъ, лакей. І сказано — у пана охвиціантів тих повно.
Плащина, -ни, ж. Плащъ плоховатый. Я скинув мою дранкову площину.
Повірувати, -рую, -єш, гл. Вѣрить нѣкоторое время. Повіруєм ще трохи в волю, а потім жити почнемо.
Розгортати, -та́ю, -єш, сов. в. розгорну́ти, -ну́, неш, гл. 1) Разворачивать, разворотить. Взяла плаття й розгорнула. 2) Раскрывать, раскрыть (книгу). Ольга розгорнула книжку і почала читати. Розгорнемо другу книжечку. 3) Открывать, открыть (душу). Яким розгорнув перед нею всю свою душу. 4) Разгребать, разгресть. Розгорни сміття і пошукай, може там гроші. 5) — ус. Расправлять, расправить усы такъ, чтобы обнажились губы.
Тигитка, -ки, ж. Птица Vanellus cristatus.
Тума, -ми, ж. 1) Овца: помѣсь шпанской овцы или шльо́нки съ простой. 2) Человѣкъ смѣшанной породы: одинъ изъ родителей турокъ или татаринъ, а другой — украинецъ. Христіяне і туми зъ христіянъ въ Кримѣ родившіися. Вродився тумою від руської бранки. Козак-тума зведе з ума, не буде любити. Тума танчик водила. Що виведе, то і стане, на дівочок погляне. тумо́ю называютъ хмураго неразговорчиваго человѣка. Якийсь нелюдний, неговіркий, якась тума з його.
Умазувати, -зую, -єш, сов. в. умазати, -жу, -жеш, гл.
1) Пачкать, запачкать. Умазать морду їх мазкою.
2) Влѣплять, влѣпить (въ стіну при мазаніи глиной). Вмазала люстерко в стіну.