Витрішкоокий, витрішкуватий, -а, -е. Пучеглазый.
Ворина, -ни, ж. Жердь, употребляемая для огорожи. Ми взяли ворину таку, як у руку завтовшки, та довгу та рівну. З усього села ні хатини, ні ворини не зосталося, геть усе до центу вигоріло.
Грошолю́б, -ба, м. Любящій деньги, сребролюбецъ.
Мелька́ти, -ка́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] мелькну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Мелькать, мелькнуть. І хвіст мелькнув.
Нако́вувати, -вую, -єш, сов. в. накува́ти, -кую́, -єш, гл. 1) Наковывать, наковать, сковывать, сковать. Чого Бог не дасть, того коваль не накує. 2) О жерновахъ: дѣлать, сдѣлать насѣчки. 3) О кукушкѣ: куковать, накуковать. Зозуля накувала. Ось повернеться з москалів!.. Він їй замісць зозулі накує одудом.
Одноручний замок. = бга́ний замок.
Пігнати гл. = погнати. Полон забрали, далі пігнали.
Пригнада, -ди, ж. = принада. Які ж мої чароньки, шо чорнії брівоньки, яка ж моя пригнада — шо я дівка молода.
Роскопувати, -пую, -єш, сов. в. роскопати, -наю, -єш, гл. Раскапывать, раскопать, разрывать, разрыть. Стали вони роскопувати тую гору.
Умотувати, -тую, -єш, сов. в. умотати, -таю, -єш, гл. Обматывать, обмотать. Кравець у хвіст руки як умотав, так вовк там трохи не ґиґнув. Треба.... чорного кота вмотати в ятерину. Умотай мене цим прядівом. Умотала його мідними дротами.