Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Беручкий, -а, -е. 1 = беркий 2. 2) Липкій, цѣпкій, вязкій.
В'язільник, -ка, м. = в'язальник. Харьк.
Гуме́нія, -нії, ж. Игуменья. Зміев. у.
Ґлузува́ти = глузувати.
Кодря, -рі, ж. = ковдра. Укриєтесь кодрями. Кобеляк. у.
Набива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. наби́тися, -б'юся, -б'єшся, гл. Набиваться, набиться. Не набивається сей обруч на діжку. 2) Набиваться, набиться, наполниться. Само в мішки набивається. Рудч. І. 23. 3) Заряжаться, зарядиться. 4) Вдоволь бить, побить. Птиця з птицею не наб'ється, а козак з дівчиною не наживеться. Ном. № 784. Мужик дурно наробився, а пан його ще й набився. Грин. III. 639. 5) Навязываться, навязаться. Не набивайтесь, щоб я купувала. Хиба я їх просив? Сами набилися. Мир. Пов. II. 66.
Порозважатися, -жаємося, -єтеся, гл. То-же, что и розважитися, но во множествѣ. Уже не так журяться за батьком, порозважалися трохи.
Ростопирюватися, -рююся, -єшся, сов. в. ростопи́ритися. -рюся, -ришся, гл. Разставлять, разставить, растопырить руки и ноги.
Самосвідомість, -мости, ж. Самосознаніе. Желех.
Центро, -ра, с. Центръ. Там.... центре жизні. К. МБ. ІІІ. 243.