Горі́ще нар. Выше. Їк узіли Мирін Штолу та з собов горіщ.
Дань, -ні, ж. Дань. Колись був у Київі якийсь князь, лицар, і був коло Київа змій, і кожного году посилали йому дань: давали або молодого парубка, або дівчину. Дізнались турки, злі недовірки, підписалися до Почаїва що-году дань давати.
Жи́галка, -ки, ж. Крапива, Urtica dioica, — urens. Жигалков напарена.
Зралити, -лю, -лиш, гл. Вспахать ралом.
Кабашник, -ка, м. Сидѣлецъ въ кабакѣ.
Кресало, -ла, с. Огниво. А тим часом кете лиш кресало та тютюну. Ти курець? — Курець. — А є люлька, кресало й гаманець?
Лушпи́ння, -ня, с. соб. = лушпина. Лушпиння з яєць повкидала в піч. Ум. лушпиннячко.
Поожереблюватися, -люємося, -єтеся, гл. Ожеребиться (о многихъ).
Попірчити, -чу, -чиш, гл. Побить, трепку дать. Трохи мене півень не попірчив, уже був хвіст ростопірчив.
Хорт, -та, м. = хірт. Тогді троянці всі з хортами зібрались їхать за зайцями. Коні сідлайте, хорти скликайте да поїдемо в чис'тее поле. Ум. хортик. Ув. хорти́ще.