Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безпросвітний, -а, -е, безпросвітній, -я, -є. Непроглядный, безпросвѣтный. Усе небо блакитнеє покрива темнота, безпросвітня, нерозумна давняя дрімота. безпросвітна доля — безотрадная жизнь.
Брусок, -ска, м. 1) Ум. отъ брус. Въ 1 и 2 знач. употребляется чаще, чѣмъ брус. Мила брусок. Чуб. V. 667. Достав Панас сокиру та брусок. Гліб. 2) Часть полудрабка: каждая изъ двухъ горизонтальныхъ жердей, соединенныхъ щаблями. Рудч. Чп. 250.
Геркотати, -кочу, -чеш, гл. = ґерґотати.
Завда́ча, -чі, ж. Задатокъ. Я вже взяла три карбованці на завдачу. Полт. г. Слов. Д. Эварн.
Зречися, -чуся, -чишся, гл. = зректися. Желех.
Зрячий, -а, -е. Видящій, зрячій.
Капиця, -ці, ж. 1) = капець 1. Панщанні та поєдинкові, що на єдній нозі капиця, а на другій чобіт. Ном. № 1309. 2) Кожаная связь, прикрѣпляющая въ цѣпѣ бич къ ціпилну. 3) мн. Гребень крыши на избѣ. Вх. Зн. 24. 4) Бранное слово.
Полив'яний, -а, -е. Глазированный, муравленный. Тут їли різнії потрави і все з полив'яних мисок. Котл. Ен. І. 18. Се ще тютя з полив'яним, носом. Ном. № 2887.
Попригадувати, -дую, -єш, гл. Вспомнить (во множествѣ).
Угринка, -ки, ж. Венгерка. Желех.