Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безвиводно, нар. Постоянно, безпрерывно. У нашого кравця безвиводно робота є. Волч. у.
Дві́чи, дві́чі, чис. Дважды. З однії липи двічи лико не деруть. Ном.
Загоро́джувати, -джую, -єш, сов. в. загороди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Загораживать, загородить, огораживать, огородить. Рот не город — не загородиш. Ном. № 6990. На твій гнів не загорожений хлів. Ном. № 3480.
Лелеса́ти, -са́ю, -єш, гл. = Леле́кати. Як стали орла іс цехом ховати, і стала птиця небесна як коза лелесати. Лелеса мов скажений. Харьк.
Мо́рківка, -ки, ж. Ум. отъ мо́рква.
Огледітися, -джуся, -дишся, гл. = оглядітися. Тепер у дворі гості, ніколи й огледіться за мною. МВ. І. 72.
Папа II, -пи, ж. Дѣтск. Хлѣбъ. О. 1861. VIII. 8. Ум. папка. Потрошку та з папкою. Ном. № 4845.
Помріти, мрію, -єш, гл. Виднѣться нѣкоторое время вдали.
Почесний, почестний, -а, -е. 1) Почтенный, уважаемый. Титарівна-Немерівна почестного роду. Шевч. 655. Вік чоловік почесний. Черк. у. 2) Почетный. почесний хліб. Хлѣбъ, съ которымъ приходять старости сватать дѣвушку. Тільки й знає почесний хліб старостам вертати. Г. Барв. 457. почесна (чарка?) — угощеніе водкой въ нѣкоторые моменты свадебнаго обряда. Дружба наливає чарку горівки і кличе на почесну. Грин. III. 513. Тут то саме у Тараса коровай ділили; за вечерею бояре дружечок гулили; подавали їм почесну, а сами ковтали. Мкр. Н. Зо.
Шамотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Шелестѣть. Забрався в чужу солому та й шамотить.