Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Городи́на 2, -ни, ж. Плетень, заборъ, огорожа. Угор.
Длу́батися, -баюся, -єшся, гл. 1) Копаться въ чемъ-либо. 2) Медленно дѣлать что, копаться. Коло чого він там длубається?
Забуча́віти, -вію, -єш, гл. Затвердѣть (о почвѣ).
Затріма́ти, -ма́ю, -єш, и пр., гл. = затримати и пр.
Наблука́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Нашляться вдоволь.
Оснівонька, -ки, ж. Ум. отъ основа.
Покопати, -па́ю, -єш, гл. 1) Изрыть, ископать. 2) Перекопать (во множествѣ). Не можна мені з нею бувати і з нею розмовляти, бо лихії воріженьки покопали доріженьки. Чуб. V. 24. 3) Накопать, выкопать (во множествѣ). Сусідки близькії — то он вороги самі — покопали ями попід ким, під нами. Чуб. V. 72.
Смолавий, -а, -е. Сопливый. Угор.
Устріча, -чі, ж. = зустріч. Тут всі вискочили на встрічу йому. Рудч. Ск. І. 115.
Фрейда, -ди, ж. Женщина плохого поведенія. Вх. Зн. 75.