Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

митник

Ми́тник, -ка, м. Мытарь; сборщикъ пошлины, таможенный сборщикъ. Вх. Лем. 435. Посідало з Ісусом багато митників. Єв. Мр. II. 15.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 428.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИТНИК"
Жуга́ло, -ла, с. = жигало.
Летя́га, -ги, м. = нетяга. Ой гуляв, гуляв козак, бідний летяга, сім год і чотирі. Мет. 377.
Ма́зальник, -ка, м. = мазільник.
Над'їда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. над'ї́сти, -ї́м, -їси́, гл. Съѣдать, съѣсть часть. Желех.
Нао́паш, нао́пашки и нао́пашку, нар. Въ накидку. Драночка на йому і наопаш латана свитина. Г. Барв. 353. Хоч в ряднині, аби наопашки (о шляхетской спѣси). Узяв кожух наопашки, пішов в корчму пити. Грин. III. 555. Ой чи се ж той Микита, що наопашку свита. Н. п.
Обарятися, -ря́юся, -єшся, гл. = обаряти. Ой іди ж ти, мій миленький, та не обаряйся. Чуб. V. 1196.
Орленя, -ня́ти, с. Орленокъ. Летить орел і орленя. Мнж. 37. Надлетіли орленята, круту гору вкрили. Чуб. V. 969.
Прополювати 2, -люю, -єш, гл. Проохотиться.
Ростю́чий, -а, -е. = Ростовитий. Міус. окр. (Лобод.).
Тидидикати, -каю, -єш, гл. Пѣть ти-ди-ди. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.