Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурчимуха, -ха, ж. Оводъ, Oestrus. Вх. Пч. І. 7.
Дожда́ти, -жду́, -де́ш, гл. = Діждати. Ой як дождеш до осени, буду я твоя. Чуб.
Кльон, -ну, м. Проклятіе. То не огонь наше, то лице Мотрине; то не искри сиплються, — то її кльони й прокльони. Мир. ХРВ. 34.
Люб'я́чий, -а, -е. Любящій. Такий він був люб'ячий до мене. МВ. І. 2.
Обезвічити, -чу, -чиш, гл. Изувѣчить. Лютий, дуже лютий був... безневинно чоловіка було обезвічить. О. 1862. V. 107.
Пухир, -ра, пухи́рь, -ря́, м. 1) Волдырь. Як линула окропом на руку, так он які пухирі понабігали. Харьк. г. 2) Пузырь. 3) Мочевой пузырь. Н. Вол. у.
Стольний, -а, -е. 1) Стольный, столичный. 2) сто́льне місто = посад (въ свадебномъ обрядѣ). Благослови мене ти, мій батеньку, на посаді сісти, та на стольнім місті. Свад. п.
Схороняти, -няю, -єш, сов. в. схоронити, -ню́, -ниш, гл. = ховати, сховати. А вже твою милу схоронили. Мет. 99.
Теслювати, -люю, -єш, гл. Плотничать. Ой там теслі теслювали: комареві труну збудували. Лукаш. 81.
Шлия, шлиї, ж. = шлея. Kolb. І. 65.