Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурковка, -ки, ж. Мостовая; шоссе. Одесс. у.
Віянка, -ки, ж. = віяння 2. Аф. 351.
Завальни́й, -а́, -е́ = завалистий. Завальна зіма. Н. Вол. у.
Запрова́дження, -ня, с. Заведеніе, учрежденіе.
Зневолити Cм. зневолювати.
Назори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Усмотрѣть, замѣтить. Він їх ще уперед назорив, що вони прийшли туди. Конст. у. Впала вона мені добре в око, ледві я її назорив. МВ. (КС. 1902. X. 150). Вони (злодії) і назорили, шо у батюшки така добренна патериця з срібною головкою. Мнж. 107.
Насва́тати. Cм. Насва́тувати.
Поштурмувати, -му́ю, -єш, гл. Поштурмовать.
Тарантля, -лі, ж. Тарантулъ. Вх. Зн. І. 17.
Хитрувати, -рую, -єш, гл. Хитрить. Рудч. Ск. І. 188. (Лисиця) як там уже не хитрувала, да не могла узять те м'ясо. Рудч. Ск. І. 21. Е, хитруй, не хитруй, а проти Бога не вихитруєш. Павлогор. у.