Бурлак, -ка, бурлака, -ки, м. 1) Бобыль, бездомный человѣкъ, работникъ вдали отъ родины. Бурлак сам горить як свічка: як до роботи, як до охоти. Нема в світі так нікому, як бурлаці молодому, що бурлака робить, заробляє, аж піт очі заливає, а хазяїн його лає. 2) Холостякъ. Любої пари не знайшов, а побратись аби як не гоже.... Так довіку бурлакою й зоставсь наш Гриць. Козаче, бурлаче, що тебе зсушило? Ум. бурлаченько. бурлачок.
Долуба́тися, -баюся, -єшся, гл. = довбатися, длубатися.
Мі́зька, -ки, ж. Мезга.
На́зимок, -мка, м. = назімок.
Непогамований, -а, -е. 1) Неукротимый; невоздержный, неумѣренный; необузданный.
2) Неукрощенный, неудержанный.
Підскаржувати, -жую, -єш, гл. Доносить. Підскаржував на своє товариство.
Підштрикнути Cм. підштрикувати.
Промести Cм. промітати.
Судити 2, -джу, -диш, гл. = судомити. Судорга судить руку.
Чеверниця, -ці, ж. Насѣк. Pyrochroa coccinea.