Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Діжчи́на, -ни, ж. Плоховатая кадка, п. квашня. Дівчина як дівчина, а черево як діжчина. Посл.
Дя́конів, -нова, -ве Принадлежащій діакону.
Загу́татися, -таюся, -єшся, гл. Зазѣваться; забыть объ окружающемъ при видѣ чего. Загутався, як таку красоту побачив. Вх. Зн. 19.
Люби́дра, -ри, ж. Огородная мята, Tropaeolum urinus. Мнж. 185.
Обвівати, -ва́ю, -єш, сов. в. обвіяти, -вію, -єш, гл. Обвѣвать, обвѣять. Теплий вітрець.... обвівав її свіже рум'яне лице. Левиц. І. 81.
Освячувати, -чую, -єш, сов. в. освяти́ти, -чу́, -тиш, гл. Освящать, освятить. Що більше: дар, чи жертівня, що освячує дар? Єв. Мт. XXIII. 19. Освяти їх правдою твоєю. Єв. І. ХП. 17. А тим часом гайдамаки ножі освятили. Шевч.
Ринок, -нку, м. Рынокъ. Я пшениці не жала, ячменю не в'язала: була на ринку, пила мед-горівку. Чуб. V. 124. Ум. риночок. Мет. 281.
Русальчин, -на, -не. Принадлежащій русалкѣ. русальчин великдень — четвергъ Троицкой недѣли. Ном. № 461.
Уночі нар. Ночью. Вдень тріщить, а вночі плющить. Посл. І вночі, і вдень — завше йому ніч. Ном. № 11746.
Чотирі, -рьох числ. Четыре. Ішли ляхи на три шляхи, а татари на чотирі. Н. п.