Викидатися, -даюся, -єшся, сов. в. викинутися, -нуся, -нешся, гл.
1) Выбрасываться, выброситься, выкинуться. Із пісні слово не викидається.
2) Всплескиваться, всплеснуться. Риба перед дощем викидається. Аж поперед мене щось плеснуло в воду. Викинулась риба та і зникла враз.
Закандзю́битися Cм. закандзюблюватися.
Знирнути, -ну́, -не́ш, гл. Вынырнуть, всплыть. Адже не знирнула, так вона й не відьма.
Їдомий, -а, -е. Съѣдобный. Їдома річ. Полова хто-й-зна як їдома. Славянос. у. Молоте та потрапляє, щоб солома їдоміша була скотині, не дуже вимолочує зерно.
Косити, -шу́, -сиш, гл. Косить. Ой там по над яром козак сіно косить.
Понаближатися, -жаємося, -єтеся, гл. Приблизиться (во множествѣ).
Пообкутувати, -тую, -єш, гл. Окутать (во множествѣ). Мороз великий, треба добре глечики пообкутувати, а то позамерзає молоко, поки донесу.
Прискригнути, -ну, -неш, гл. Прикрутить, поставить въ стѣснительное положеніе. Як прискригне, що ради не можно дати, то йдем помочі шукати.
Причалювати, -люю, -єш, сов. в. прича́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Причаливать, причалить, пристать къ берегу. Який вас враг сюди направив і хто до берега причалив? до свого́ берега причалив навіки. 2) Подъѣзжать, подъѣхать. Причалили хури до комори, випрягли волів. 3) = прибиватися, прибитися. Причалив до старого знайомого, щоб і Антося тут поставити, і самому перебути. 4) Присоединяться, присоединиться, пристать. А до його причалило ще чоловік десять.
Тякнути, -кну, -неш, гл. Тронуть, задѣть? його тякло. Онъ догадывался? Его задѣвало? Його може й тякло, що в мені кипіло.