Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мизельний

Мизе́льний, -а, -е. = мизинний. Ломить ручки і мизельні пальці. Лукаш. 123.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 422.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЗЕЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЗЕЛЬНИЙ"
Дичко́, -ка́, м. Дикій конь. Тут сього дичка, то було встаровину! Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Живце́м нар. Живьемъ. Живцем у яму лягай. Ном. З пліч головку як галку зняв, жону його й дітей живцем забрав. Мет. 390. Скажу соколові живцем вас поїсти. Чуб. V. 35.
Набуття́, -тя́, с. Пріобрѣтеніе.
Нашарпати, -паю, -єш, гл. Надергать, нарвать.
Окоренок, окорінок, -нка, м. Часть древеснаго ствола отъ корня до вѣтвей. Ном. № 7149. Ми відрубали три окоренки від того хворосту, і вони прийшлись як раз до пеньків у лісі. Новомоск.
Порозбиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и розбитися, но во множествѣ.
Пороздражнювати, -нюю, -єш, гл. Раздразнить (многихъ).
Рот, -та, м. 1) = ріт. Рот не город, не загородиш. Ном. № 6990. 2) Отверстіе верші или ятіра, въ которое входитъ рыба. Шух. І. 226, 227. Ум. рото́к, рото́чок. Ув. ротяка. Радомыс. у.
Сторічний, -а, -е. Столѣтній. Желех.
Цурупал, -ла, м. Въ загадкѣ: котъ. Вийшов царь земляний ( = миша) і пита царя Коркодима ( = півень), чи не бачив царя Цурупала. Грин. І. 249.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИЗЕЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.