Градки́, -до́к, ж. мн. Ограда вокругъ церкви.
Досіва́ти, -ваю, -єш, гл. = досіювати.
Золотило, -ла, с. Матеріалъ для позолоты: краска, шумиха и пр.
Корба, -би, ж. Ручка, рукоятка (къ пороту, къ колесу въ машинѣ, къ круглому смычку ліри). Корбу крутить, ліра грає.
Муроло́мний, -а, -е. Стѣнобитный.
Острішок, -шка, м.
1) Нижній край соломенной крыши на постройкѣ.
2) Родъ крыши положенной поверхъ плетня. Усі кури на сідалі, півень на острішку.
Прошивати, -ва́ю, -єш, сов. в. прошити, -шию, -єш, гл. 1) Прошивать, прошить. 2) Пронзать, пронзить. Коли втече від гострого заліза, то мідний лук прошиє його наскрізь.
Уклоняти, -няю, -єш, сов. в. уклони́ти, -ню, -ниш, гл.
1) = уклонятися, уклонитися. К Дніпру-Славуті низенько уклоняли. Сам низенько уклонив.
2) Просить, склонять, склонить. Панич уклоняв, щоб кіпці покопати.
Хтіти, хо́чу, -чеш, гл. = хотіти. Все є так, як хтів цар. Ой повезу лиху долю на торг продавати.... бачуть люде, що ледащо, — не хтять купувати.
Шкворінь, -ня, м. = шворінь.