Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мигичка

Миги́чка, -ки, ж. = мжа.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 422.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИГИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИГИЧКА"
Відвідач, -ча, м. Посѣтитель. Не так вже по багато набігає одвідачів. МВ. (О. 1862. І. 84).
Зв'яли́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Сдѣлать вялымъ; обезсилить.
Квап, -пу, ж. Поспѣшность, торопливость.
Лі́́жма нар. = лігма. Ліжма треба лягти. Сим. 236.
Ма́цу́р, -ра, м. Котъ. Гол. II. 559. Вх. Пч. II. 6.
Охух, -ха, м. = оглух. Ном. № 6306.
Поплутати, -таю, -єш, гл. Спутать, запутать.  
Сучка, -ки, ж. 1) Ум. отъ сука. 2) Родъ игры. КС. 1887. VI. 484. 3) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. І. 255. 4) Родъ кушанья. Чого то з сього святого хліба не зробиш? усячину: діда, братка, рябка, сучку, каленика. О. 1862. XI. Кух. 27. 5) Поплавокъ, привязанный къ якорю дуба. Мнж. 179.
Тарас, -су, м. Фашинникъ, хворостъ для гатей. Греблі з тарасу помережили річку. Левиц. І. 94.
Тупотати, -чу́, -чеш, гл. Топать, стучать ногами. Тупочуть коні. МВ. (О. 1862. III. 46). Об землю тупотав ногами. Котл. Ен. II. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИГИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.