Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безсердий, -а, -е. = безсердечний. безсерді злюки. К. ПС. 61.
Заві́шувати, -шую, -єш, сов. в. заві́сити, -шу, -сиш и заві́шати, -шаю, -єш, гл. 1) Вѣшать, повѣсить. Такого дітей, що й гілля не здержало б (як би завісив). Ном. № 13871. А його мила не злюбим, гей повела його въ сад та й завішала. Чуб. V. 804. 2) Завѣшивать, завѣсить; увѣшивать, увѣсить, обвѣшивать, обвѣсить чѣмъ-либо. Він усе просив завісити вікна. Левиц. Пов. 81. Купалочка з купа вийшла та й кропом очі завішала. Мет. 312.
Королювати, -люю, -єш, гл. Быть королемъ. Ой ти будеш, Семене Палію, королем королювати. КС. 1882. III. 613.
Лиша́к, -ка́, м. Названіе малоросса, живущаго въ горахъ въ Венгріи (по часто употребляемому въ разговорѣ слову лиш). О. 1861. І. 265.
Наві́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. наві́датися, -даюся, -єшся, гл. Навѣдываться, навѣдаться. От люде уже своє косять, а цей чоловік до свого і не навідується. Рудч. Ск. І. 54. Ти б, кажуть, хоть би коли небудь до нас навідався. Рудч. Ск. II. 115.
Напи́зитися, -пи́жуся, -зишся, гл. 1) Надуться, напыжиться, важно держать себя. Чогось наша сваха надулася, надулася... й напизилася. Грин. III. 493. І так же то (півень) напизиться тобі, надметься... і виступа так пишно. Сим. 212. 2) Оттопыриться. Все коло неї напижене, обдулось. Св. Л. 89.
Подейкувати, -кую, -єш, гл. Поговаривать. ЕЗ. V. 21. Ну, що подейкують про його. Борз. у. Люде подейкують, що подушного не буде. Валк. у. Чи сватають тебе, дівко? — Ні, не сватають, а тільки подейкують. Кобел. у. Подейкували на Бульбу, що він ніби то украв, аж воно виявилось потім, що аж он хто. Волч. у.
Пообшукувати, -кую, -єш, гл. Обыскать (во множествѣ).
Похвилюватися, -лю́юся, -єшся, гл. 1) Поволноваться. 2) Взволноваться (во множествѣ).
Прив'язування, -ня, с. Привязываніе.