Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мерлиця

Мерли́ця, -ці, ж. Шкура дохлой овцы.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 419.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕРЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕРЛИЦЯ"
Дої́жно нар. Сытно, достаточно ѣды. Чи доїжно, чи доліжно тобі? Ном. № 10387.
Загребе́льний, -а, -е. Находящійся за плотиной. До загребельної могили прибувайте. Мет. 396.
Злида́рити, -рю, -риш, гл. Выпрашивать, попрошайничать. Аф. 455.
Неприрожденний, -а, -е. Не врожденный, пріобрѣтенный. Неприрожденна відьма.
Нямкало, -ла Дѣтская игра въ бросаніе палокъ. Тоже, что и шкопирта. Ив. 20.
Попантрувати, -ру́ю, -єш, гл. Посторожить.
Пригіст, госту, м. Привѣтствіе. Шутка зачинає відгравати на пригіст. Федьк.
Прищепатися, -паюся, -єшся, гл. = прищеплюватися. О. 1862. І. 59.
Рачиця, -ці, ж. Самка рака. Вх. Лем. 428.
Смородяний, -а, -е. Смородинный (черной смородины). Смородяний цвіт. Мил. 131.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕРЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.