Дерну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ дерти. 1) Рвануть. 2) Взять лишнее. Мусили вдаватись до сусідських попів. А чужий панотець, як чужий пан, як дерне, то аж пальці знати. 3) Сильно побѣжать. Насилу живий вирвався! Як дерне!...
Живо́тик, -ка, м. Ум. отъ живіт.
Кадильниця, -ці, ж. Кадильница. Піп почав кругом ріки ходить з кадильницею. Ум. кади́льничка.
Китюх, -ха, м. Лисій хвостъ. Cм. кита 2.
Нетря, -рі, ж. = нетра.
Пелевень, -вня, м. = пелевня.
Повідціжувати, -жую, -єш, гл. Отцѣдить (во множествѣ).
Подобенство, -ва, с. = подоба 3. Чи подобенство, брате, тебе рубати? Чи подобенство, мій брате, щоб я своє добро турецьке на шляху покидав? Не подобенство также: не возможно. Привіз до двора на тік і вивернув, бо не подобенство було скинути порядно в стоги за один день.
Поневільний, -а, -е. Насильственный, принудительный. Там на горі церковця стояла, там дівчина поневільний шлюб брала.
Щедрівниця, -ці, ж. Поющая щедрівку.