Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мерест

Мерест, -ту, м. 1) Лягушечья икра. Вх. Лем. 435. 2) Низкія болотныя травы. Вх. Лем. 435.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 418.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕРЕСТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕРЕСТ"
А́гел 1, -ла, м. Сатана, діаволъ. Жиди як агели закричали: «Ай-вій!» Рудч. Ск. ІІ. 129.
Бергамота, -ти, ж. Родъ грушъ: бергамотъ.
Гикавий, -а, -е. Заикающійся. Камен. у. Вх. Зн. 10.
Грязи́во, -ва, с. Бревіе. Зробив грязиво з слини. Єв. І. IX. 6.
Ґере́ґа, -ґи, ж. Волчокъ. Вх. Зн. 13.
Дого́ня, -ні, ж. = Догонь. Рудч. Ск. І. 88.
Засластьо́нитися, -нюся, -нишся, гл. Замаслиться, засалиться.
Одноє числ. = одно. Звила собі гніздечко одноє, вивела діток зо двоє. Грип. III. 534.
Пообставляти, -ля́ю, -єш, гл. Обставить (во множествѣ).
Розмаїто нар. Разнообразно. Думала.... люде розмаїто. Гн. II. 26.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕРЕСТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.