Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Австра́льський, -а, -е. Австралійскій. Желех.
Вигідливий, -а, -е. Удобный.
Кавунець, -нця́
Канархати, -хаю, -єш, гл. 1) Пѣть на клиросѣ. Бил. Нос. 2) Говорить невнятно, въ носъ.
Мику́литися, -люся, -лишся, гл. Мяться; вилять; хитрить. Усі бояться, микуляться, — чи йти, чи ні? Г. Барв. 427. Ич бісова коняка! шоб же рівно йти по дорозі, — ні, вона микулиться туди та сюди та й край! Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Поважитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Рѣшиться, отважиться. Поважився на таке діло! (Залюб.). Таке молоде, а він поваживсь її брати. Лохв. у. 2) Польститься, прельститься. Не подоба, старий діду, не подоба, хиба на те поважуся, що худоба. Чуб. V. 1135.
Поростріпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Растрепаться (о многихъ).
Правник, -ка, м. Юристъ, правовѣдъ. К. ПС. 41. Желех.
Хавкати, -каю, -єш, гл. 1) Ѣсть съ жадностью. Желех. 2) Дышать жабрами. Желех.
Шуплаття, -тя, с. = суплаття. Продала яку мала шустелину, шуплаття лишне. Г. Барв. 371. Шуплаття позбірай, от буде дощ. — Оддала дочку заміж та дала скриню й корову і надавала усякого шуплаття. Рк. Левиц.