Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Двигті́ння, -ня, с. Сотрясеніе, дрожаніе.
Задери́ка, -ки, об. = задирака.
Латанці, -ців, м. мн. Покрытая заплатами одежда. Радом. у.
Лушпели́на, -ни, ж. = лушпайка. Желех. Ум. лушпели́нка.
Обковувати, -вую, -єш, сов. в. обкувати, -кую́, -єш, гл. 1) Оковывать, оковать кусокъ металла, обдѣлать ковкою. Я його (залізо) сам буду на горен класти, а ви тільки молотом обковуйте. Чуб. II. 239. 2) Оковывать, оковать. Обкували себе золотом. Левиц. І. 299. 3) Куковать, покуковать вокругъ чего. Нехай соловейко гніздо в'є, а сива зозуленька обкує. Н. п.
Підхвалити Cм. підхвалювати.
Посвітити, -чу́, -тиш, гл. 1) Посвѣтить. Посвіти пам. Шевч. 29. тілом посвітити. Обнажить тѣло. Треба комусь спиною посвітити — кого-то будуть сѣчъ. Ком. Н. № 99. волосом посвітити. О замужней женщинѣ: побыть безъ головного убора. 2) Зажечь (свѣчи, лампы). Свічі посвітила. Мил. 220. 3) Освѣтить. Ой брат сестру проводив, а місяць дорогу посвітив. Мет. 228.
Протрусити, -шу́, -сиш, гл. Протрясти.
Рудявина, -ни, ж. Ржавое болото.
Четверуха, -хи, ж. Мѣра поля: 1/4 загона. Черниг. г.