Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бункош, -ша, м. = келеф. Гол. Од. 80.
Го́стенько, -ка, м. Ум. отъ гість.
Заву́шниці, -ць, ж. мн. Опухоль за ушами.
Звалови́тий, -а, -е. Неповоротливый, медлительный. Зваловитий кінь. Вх. Зн. 21.
Напада́ти II, -да́ю, -єш, сов. в. напа́сти, -паду, -де́ш, гл. 1) Нападать, напасть. Кожне одбивається, як нападають. Ном. № 3293. На лубенському шляху напали гайдамаки. Стор. МПр. 97. Напала на Його пропасниця, кашель. Онъ заболѣлъ лихорадкой, кашлемъ и пр. 2) Встрѣчать, встрѣтить, наталкиваться, натолкнуться. Ходив, ходив і таки напав на таких... Стор. МПр. 41.
Опасистий, -а, -е. Жирный, толстый, тучный. Борз. у. К. ЧР. 90.
Підлатка, -ки, ж. Накладка на полозьяхъ въ саняхъ. Желех.
Пообмолочувати, -чую, -єш, гл. Обмолотить (во множествѣ).
Причта, -ти, ж. Исторія, происшествіе. Одному чоловікові була з лісовиком така причта. Г. Барв. 336. Була, бач, мені на віку причта. Левиц. І. 122.
Риги, -гів, м. мн. 1) Рыданіе. 2) Рвота. Лохв. у.