Зацвірча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. О сверчкѣ: застрекотать.
Ква-ква! меж., выражающее крикъ лягушки. Мов жаби квакають: ква-ква!
Ке (для ед. ч.), кете (для мн. ч.). Дай, подай, подайте. Що воно за сопілка, що вона так гарно грає?.. А ке, я заграю. Коли не вмієш пирога ззісти, ке його сюди. Кете лиш кресало та тютюну.
Кульбачник, -ка, м. Сѣдельникъ, сѣдельный мастеръ.
Нагу́ркати, -ка́ю, -єш, нагуркоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. Нагремѣть, настучать, нашумѣть. Прибігла, нагуркала, налепетали, як у корчмі.
Перевій II, -во́ю, м. Распаренныя древесныя вѣтви, употребляемыя для связыванія дерева.
Поперекрикувати, -кую, -єш, гл. Тоже, что и перекричати, но многихъ.
Спудза, -зи, ж. Пепелъ, зола.
Стукотати, -чу́, -тиш, гл. Стучать. Стукотить — грімотить, мов сто коней біжить.
Чепіга, -ги, ж. 1) Въ плугѣ: деревянная рукоятка или двѣ. На новосілля берись, а за чепігу держись. 2) и мн. Созвѣз. Оріонъ (?)