Ґарлина, -ни, ж. Пукъ соломы, приготовленный для крыши.
Ґринджо́ли, -джо́л, ж. мн. 1) Маленькія сани. 2) Простыя сани, дровни.
Дова́да, -ди, ж. Досада, тоска. Та коли б ти знала, мамо, яка то довада, то ти б мене й оженила, щоб була одрада.
Достава́тися, -стаю́ся, -є́шся, сов. в. доста́тися, -та́нуся, -нешся, гл. = діставатися. 1) Пішла душа по руках, та й чортові досталась. Не попущу тебе, мила, иншому достаться. 2) Стоїть над морем: ніяк на острів не достанеться. Як достанусь у столицю, то я вас нагороджу.
Морга́ти, -га́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] моргну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Моргать, моргнуть, мигать, мигнуть. От зараз світова зірниця на небі зачала моргать. Моргни, сліпа, коржа дам. Ніч була темна, хоч око виколи, тільки коли-не-коли моргне блискавка. моргати усами, бровами. Шевелить усами, бровями. І усом не моргне. Зевес моргнув, як кріль, усами. Я на тебе моргала і очима, і бровами. моргати на ко́го. Подмигивать кому-либо, кокетничая, строить глазки. Гей хороша молодичка моргала на мене. На петрушку копала, на Петруся моргала.
Прислухати, -ха́ю, -єш, гл. = прислухатися. Ішла дівчина та гукаючи, аж два двори та минаючи, до третього прислухаючи. Дивиться, як ходять, прислухає, як гомонять.
Проколювати, -люю, -єш, сов. в. проколо́ти, -лю, -леш, гл. Прокалывать, проколоть. Голову проколеш йому остю.
Талан, -ну, м. Судьба, счастье. Не то талан, що лежить, а то, що біжить. І талан, і безталанне все, каже, від Бога. Вже як кому на сім світі не талан, щастя-долі нема.... Хоч хороша — не хороша, таки в неї талани: на улиці хлопці б'ються, на кошарі барани. Ум. таланок, таланонько, таланочок. А сам полину в чужу сторону, в чужу сторононьку шукать таланоньку.
Терпетинний, терпети́новий, -а, -е. Терпентинный.
Тремкий, -а, -е. О голосѣ: серебристый, звенящій. Тремкий (голос), як тонке срібло, як найтончий кришталь.