Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Громадя́нський, -а, -е. Общественный. Рудч. Ск. I. 26. Громадянське життя. К. Кр. 35. К XII. 135. Мусиш з пана чоловіком громадянським статись. К. XII. 69. Не тільки що народньої, а нема в нас і громадянської гордощі. О. 1862. IX 28. Наші пани, що повстали на Вкраїні з нових народним дуків, дбали про те, як би рідну мову підняти до.... громадянської поваги. К. XII. 121.
Дилюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Строить изъ бревенъ. Ой у полі корчма дильом дильована. Н. п.
Є́ва, -ви, ж. пт. Иволга. Вх. Пч. II. 13.
Жо́вто нар. Желто. Сади роскішні, доріжки помеж деревом ніби жовто помальовані. Левиц. І. Г. 214. Голова морочиться, в очах мені жовто. Левиц. І. 73.
Лебідка, -ки, ж. Лебедка. Ум. лебідонька, лебедочка, лебідочка. Ой крикнула лебідонька із за хвилі виринаючи. Н. п. По бережку ходила, лебідочку ловила. Чуб. V. 216. Съ лебідкою въ поэзіи сравнивается женщина. Ой вийду я за ворота, гуляю, гуляю, як білая лебедочка по тихім Дунаю. Чуб. III. 166. Это слово какъ ласкательное прилагается къ женщинѣ: Ой матінко-лебідочко! Чуб. V. 833. Марусенько моя, лебідочко, зірочко моя, рибочко, перепеличко! — приговорював Василь, обнімаючи свою Марусю. Кв. І. 37.
Охвара, -ри, ж. = огвара. Жінка охвара. Вѣдьма, колдунья. Вх. Зн. 43.
Перегайнувати, -ную, -єш, гл. Попусту протратить.
Сперш, спершу, нар. Сначала, прежде. Чи воно так і спершу було, як Христос не народився? ЗОЮР. І. 12.
Товчія, -чії, ж. Снарядъ для толченія дубовой коры (у кожевниковъ). Сумск. у.
Трускавка, -ки, ж. Раст. Pragaria collina Ehrh. Шейк.