Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

меляса

Меля́са, -си, ж. Свекловичная патока.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЛЯСА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЛЯСА"
Ґаздува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Хозяйничать. Гн. І. 160. Як я буду ґаздувати такий молоденький? Гол. II. 380.
Козарь, -ря́, м. Пастухъ козъ. Шух. І. 190.  
Користонька, -ки и кори́сточка, -ки, ж. Ум. отъ користь.
Ма́жний, -а, -е. Относящійся къ чумацкому возу.
Мацну́ти Cм. мацати.
Нещасниця, -ці, ж. Несчастная женщина. Ой де ж наша нещасниця, що до нас немає? Чуб. V. 628. Ум. нещасничка. Моя й дочко, моя й нещасничко! Мил. 219.
Півторип'ядний, -а, -е. Длиной или вышиной въ 1 1/2 четверти. Вас. 145.
Православний, -а, -е. Православный. Вірному православному християнству миром мир. Посл.
Убійник, -ка, м. Убійца. Убійники вбили. Шух. І. 215. Казав убійника стерегти. МВ. (О. 1862. І. 102). Посадили між злодіями, між убійниками. МВ. Н. 193.
Характер, -ру, м. Характеръ. Глибоко твердий характер. Левиц. І. 232.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕЛЯСА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.