Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мезинець

Мези́нець, -нця, и пр. Cм. Мизинець и пр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЗИНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЗИНЕЦЬ"
Дик, -ка, м. Дикій кабанъ. Чуб. Вх. Пч. II. 7.
Зака́сувати, -сую, -єш, сов. в. закаса́ти, -са́ю, -єш, гл. Засучивать, засучить, заворачивать, заворотить. Рукава в неї за білі лікті закасовані. МВ. ІІ. 176.
Запі́л, -по́лу, м. Пола одежды, завернутая такъ, чтобы въ нее можно было что-либо положить. У запіл набрати. У заполі принести. О. 1862. І. 55. Цілісінький тиждень переносив (золото) у заполі. Кв. II. 165.
Звірівни́к, -ка, м. Звѣринецъ. Александров. у.
Клопітно нар. Безпокойно, хлопотно; хлопотливо.
Полютувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Позлиться. побѣситься. 2) Попаять.
Пообдавати, -даю́, -єш, гл. Дать (многимъ).
Пооб'їздити 2, -джу́, -ди́ш, гл. Объѣхать (многое).
Різдвянський, -а, -е. = різдвяний. О. 1861. IX. 191.
Ходун, -на, ходунай, -наю, м. = ходоман. Ходун, ходунай, весь мир годував: впав, пропав, ніхто й костей не поховав. Ном. стр. 301.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕЗИНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.