Відригатися, -гаюся, -єшся, сов. в. відригнутися, -нуся, -нешся, гл. Отрыгиваться, отрыгнуться. Так хтось згадав, що вчорашній борщ відригнувся.
Загати́вода, -ди, м. Сказочное существо, могущее удерживать, запруживать воду.
Круча, -чі, ж.
1) Крутизна, обрывъ. Тече річка невеличка, підмиває кручі. Ой де кручі високії, то там броди глибокії. Кинувся гурт (свиней) із кручі в озеро та й потонув.
2) Глубокое мѣсто въ рѣкѣ. Попав у кручу та й утоп.
Неміч, -мочи, ж. 1) Безсиліе, слабость. Жалує, було, мене дідусь: «Ти, каже, звеселила мою неміч, голубко». 2) Немощь, нездоровье. Я б і робила, та — лишко тяжке — неміч моя.
Осуружний Cм. осоружний.
Повстище, -ща, с. У гребенщиковъ: кусокъ сукна на доскѣ, о который труть гребенку при ея полировкѣ.
Попава, -ви, ж. Раст. Taraxacum officinale.
Почубеньки, -ків, мн. Трепаніе за волосы. почубе́ньків дати. Оттрепать за волосы.
Пригорщ, -щі, ж. = пригірщ. Енея з пригорщею ланців велів судьбам не потопить.
Стенатися, -на́юся, -єшся, сов. в. стену́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Встряхиваться, встряхнуться, рвануться. Ото він став навколішки, стенувся, — сириця так і тріснула. Стенулась од його бігти. 2) Вздрагивать, вздрогнуть, дрогнуть. Стенулися кватирочки, як сіли світилочки; не так ще стенуться, як пива напються. Молода йде із дружками і не стенеться! Іде, як пава пливе. Ой лугами йду, — луги розвиваються, берегами йду, — береги стенаються. О водѣ: стенутися — всколыхнуться. Іно ввійшов у воду цавком, море стенулося і затопилося всьо.
