Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гречкі́вка, -ки, ж. Поле, на которомъ растетъ или росла греча. Вас. 196.
Жвакуня, -ня́ти, с. Маленькій чавкунъ. Ум. жвакуня́тко, жвакуня́точко.
Маньку́т, -та, м. Лѣвша.
Нава́лювати, -люю, -єш, сов. в. навали́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Наваливать, навалить. 2) Въ игрѣ въ карты (въ «віз» и пр.) класть одну лишнюю карту сверхъ той, которая покрыла. КС. 1887. VI. 464. 3) навали́ти ва́лу. Приготовить толстыхъ нитокъ изъ пакли. (Cм. вал.). Дочки валу повалили. МУЕ. III. 155.
Перемовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. перемо́вити, -влю, -виш, гл. 1) Перезивать, перезвать, переманивать, переманить. Маркев. 69. Ой ти, галочко, перемовочко, перемовила сокола з темного лугу в вишнев сад. Мет. 178. Ой не я ж його перемовила, він сам за мною приїхав. Мет. 18. 2) Промолвить, перекинуться словомъ. Воли б хоть з чоловіком словечко перемовити. МВ. І. 44. 3) Пересказывать, пересказать наново; передразнить. Там люде норовисті: що скажеш, то й перемовлять, а що зробиш, то й перероблять. Грин. III. 482.  
Підрясник, -ка, м. Подрясникъ. К. Бай. 39.
Поосвічувати, -чую, -єш, гл. Освѣтить (во множествѣ).
Пристрій, -ро́ю, м. Приборъ, снарядъ. Ком. II. 85.
Росклеїти, -ся. Cм. росклеювати, -ся.
Сі мѣст. 1) = собі. 2) Им. пад. мн.ч. отъ сей.