Вигодитися, -диться, гл. безл. = ви́годинитися. Як би Бог дав, щоб вигодилось, то можна б і сіно скласти в копиці.
Висвистувати, -тую, -єш, сов. в. висвистати, -щу, -стиш, гл.
1) Только несов. в. Насвистывать, свистать. Раз-у-раз насвистував вівчарик. Витяг з-за пояса сопілку, висвистує, яті зна.
2) Вызывать, вызвать кого свистомъ. Писаренко грає в дубову сопілку, висвистав, вигукав у Самсона дівку.
Гетьманець, -нця, м. Житель гетьманщини.
Доп'ясти́, -ся. Cм. допинати, -ся.
Підчулювати, -люю, -єш, сов. в. підчулити, -лю, -лиш, гл. Въ плоту сплавного дерева срѣзывать концы бревенъ снизу наискось.
Примислити, -лю, -лиш, гл. Придумать.
Склимакований, -а, -е. Сбитый, всклокоченный (о волосахъ).
Слав'янолюбство, -ва, с. Славянофильство.
Узвати, узву, узвеш, гл. Позвать. Узвали мене в хату та й дали чарку горілки.
Уточувати, -чую, -єш, сов. в. уточити, -чу, -чиш, гл.
1) Нацѣживать, нацѣдить, наточить извѣстное количество. Меду та оковитої горілки вточила. Ренського вточіте. Піди, хлопку, до лідниці та уточи пива.
2) Вонзать, вонзить. Вточив в нею сокироньку — задав єї муки.