Жа́лування, -ня, с. 1) Сожалѣніе, соболѣзнованіе. Питання та жалування було доволі в дому, а ще більш вбожества та суму. 2) Заботливость, выраженіе любви. 3) (Съ великорусок.). Жалованье. Царь йому жалування дав.
Палочник, -ка, м. Раст. Typha angustifolia L.
Попустити, -ся. Cм. попускати, -ся.
Послонько, -ка, м. Ум. отъ посел, посол.
Походящий, -а, -е. Передвижной, переносной. Походящий стіл.
Поцілити, -лю, -лиш, гл.
1) Прицѣлиться.
2) Попасть (въ цѣль). Стрельнув і саме в крило поцілив. Крути-верти, вовчику, головою, щоб не поцілив сучий син булавою.
Рішити, -ся. Cм. рішати, -ся.
Тугший, -а, -е. Сравн. ст. отъ тугий.
Улізливий, -а, -е. Назойливый, надоѣдливый.
Чумачина, -ни, м.
1) = чумак. Гарний хлопець чумачина.
2) ж. соб. Чумаки. Ой чому ти, моя мати, рано не збудила, ой як тая чумачина з села виходила? — Тим я тебе, моя дочко, рано не збудила, — попереду твій миленький, — щоб ти не тужила.