Доміта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. домести́, -мету́, -те́ш, гл. Домотать, домести. Не домела до порога й кинула сміття серед хати.
Зари́вкуватий, -а, -е. Сварливый, заводящій ссору.
Затьо́рач, -ча, м. = затирач.
Любасо́к, -ска́, м. Ум. отъ люба́с.
Меря́вий, -а, -е. Жесткій, упрямый.
Надгорі́ти Cм. надгоряти.
Очечко, -ка, с. Ум. отъ око.
Притуга, -ги, ж. Затруднительное, тяжелое положеніе, горе, бѣда. У притузі треба знать усячину і дороги щоб не питаться. Да не дай, Боже, притуги, — на мою дитину недуги. Такі легкодухи, що в радощах та роскошах нема над їх, а в притузі вони як трава полягають.
Ропуха, -хи, ж. = ропавка.
Штурляти, -ля́ю, -єш, гл. Толкать.