Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Затрухля́віти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться трухлымъ.
Здармува́ти, -мую, -єш, гл. Истратить попусту. Здармувати час. Вх. Лем. 419.
Патолоч, -чі, ж. 1) Истоптанное поле, потрава. Рк. Левиц. 2) Мѣсто, гдѣ съѣдено хищнымъ звѣремъ животное съ остатками на немъ. (Вовк) тут, бо де б йому діваться, — ось свіжа патолоч. Алв. 92. Вовк, казав би, задавив лоша, — була б патолоч. Волч. у. 3) Остатки послѣ сбора конопли. Брацл. у.
Підперезати, -ся. Cм. підперізувати, -ся.
Погрібати, -баю, -єш, сов. в. погребти́, -бу́, -бе́ш, гл. 1) Погребать, совершить погребеніе, хоронить, похоронить. Ой заплачуть, погребуть. Чуб. V. 461. 2) Только сов. в. Сгресть, окончить сгребать. Ой покошено, погребено. Грин. III. 85.
Розідбати, -ба́ю, -єш, гл. Добыть, раздобыть. А я хліба маю, соли розідбаю. Грин. III. 348. Повези та продай, а нам горілочки розідбай. Мил. 164.
Спуз, -зу м., спуза, зи, ж. = спудза. Угор. Шух. І. 190. Їк згориш, тогді стане спуза. Гн. II. 83.
Ув'язлий, -а, -е. Завязшій.
Уразний, -а, -е. = уразливий 2. Тут, під мальовничою руїною, знайшла я ще вразну мойму серденьку семйову драму. Г. Барв. 418.
Хлипання, -ня, с. Всхлипываніе, плачъ. І хлипання все росказати, і крик, і охання, і жаль. Котл. Ен. VI. 49.