Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

матушчин

Ма́тушчин, -на, -не. Принадлежащій попадьѣ, игуменьѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 411.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАТУШЧИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАТУШЧИН"
Блазник, -ка, м. Ум. отъ блазень.
Глист, -та, м. Глиста.
Ґарґа́ло, -ла, с. Горло. Вх. Лем. 407.
Заколо́чувати, -чую, -єш, сов. в. заколоти́ти, -лочу́, -тиш, гл. 1) Намѣшивать, намѣшать, наболтать, разболтать, — напр. муку въ водѣ и пр. Висівок там заколоти. Хата, 178. 2) Только сов. в. Произвести ссору, раздоръ, смуту.
Запе́чений, -а, -е. Опаленный. Несхожа була на селянок, часто запечених сонцем. Мир. ХРВ. 6.
Отакувати, -кую, -єш, гл. Атаковать. Не на те я, миле браття, Січ оплакувала, ой щоб я вам степи — луги та назад вертала. Н. п.
Підпарувати, -ру́ю, -єш, гл. Подобрать пару. До мене був підпарований, що і гомінка така, і лице було таке, однакове, як у мене. Г. Барв. 405.
Похитнути, -ну́, -не́ш, гл. Пошатнуть, покачнуть.
Прискригнути, -ну, -неш, гл. Прикрутить, поставить въ стѣснительное положеніе. Як прискригне, що ради не можно дати, то йдем помочі шукати.
Студник, -ка, м. = студениця. Вх. Лем. 471.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАТУШЧИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.