Гаразд Ii, -ду, м.
1) Добро, счастье, благополучіе. Чоловікові мило згадати про давні свої гаразди. Я гаразду не зазнала, та вже й не зазнаю. Живуть собі люде у добрі та в гаразді.
2) гаразди = достатки.
3) на гаразд. Къ добру, кстати. Чи буде це на гаразд?
Го́рстка, -ки, ж. Пучекъ стеблей (конопли, льна) изъ 4 — 5 жмень. Та насіяв конопель, — вродилася горстка.
Грися́к, -ка́, м. Родъ хлѣба. Мужик та був дуже бідний, і в нього тільки може й було, шо єден хліб-грисяк.
Заміря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. замі́ритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Вознамѣриваться, вознамѣриться. 2) Замахиваться, замахнуться. Дід підійшов до дуба і вже заміривсь, щоб його рубати. Замірься, та не вдарь.
Лебедя 2, -дя́ти, с. Лебеденокъ. Гиля, гиля, лебедята, додому! Горе ж тому лебедеві самому. Там плавала біла ледедонька з маленькими лебедятами. Ум. лебедятко, лебедя́точко.
Наві́яти Cм. навівати.
Підопліка, підо́плічка, -ки, ж. = підіплечка.
Рогулька, -ки, ж.
1) Ум. отъ рогуля.
2) мн. Раст. Trapa natans L.
Теребій, -бія, м. Ѣдокъ, ѣдунъ. Недоїдки свідчили, що тут були люде та ще й добрі теребії.
Хвостачка, -ки, ж. Въ загадкѣ названіе ложки. Є у нас бучок, а на бучку яворець, на яворці конопка, на конопці глинка, а на глинці млячка, а в ній хвостачка.