Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Антими́нс, -са, м. Антиминсъ. Узяв лядський антиминс із церкви та й привіз до преосвященного. ЗОЮР. І. 263.
Ватувати, -ту́ю, -єш, гл. Имѣть намѣреніе, разсчитывать. Я віз ватував купити. Борз. у.
Ґалюґа, -ґи, ж. = Ґалиця. Вх. Зн. 13.
Дріжа́ння, -ня, с. Дрожаніе, дрожь. Ком. II. 34. Насупляні брови, чорні, гострі очі, твердий погляд, товстий голос, — все те обсипало її спину дріжанням. Левиц. І. 332.
Кошлатіти, -тію, -єш, гл. Взъерошиваться. Шерсть кошлатіє. Херс.
Лисні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Блестѣть; лосниться. Вода лисніє у криниці. Лебед. у. Всюди блищало і лисніло по світлицях. Левиц. І. 298. (Панок) з круглим червоним лицем, так гладесенько виголеним, що воно у його аж лисніло. Мир. Пов. II. 60.
Перевірити, -ся. Cм. перевірювати, -ся.
Стопитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Расплавиться, растопиться, растаять. Стопились полями студені сніги. Млак. 33. 2) Сплавиться вмѣстѣ. Стопитись у в один метал. К. ХП. 129.
Топе́лець, -льця, м. 1) Утопленникъ. Вх. Уг. 271. 2) Водяной бѣсъ, затаскивающій людей въ воду съ цѣлью ихъ утопить. Вх. Уг. 271.
Упасатися, -саюся, -єшся, гл. 1) Опоясаться. Не мав паса, не впасався. Гол. 2) Утучниться, вскормиться.