Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буля, -лі, ж. 1) Дѣтск. Булка. 2) = картопля. МУК III. 56. Копали булі. МУЕ. ІІІ. 40. Ум. булінька.
Випиляти Cм. випилювати.
Гульта́й, гульта́йський и пр = Гультяй, гультяйський и пр.
Джгуто́вий, -а, -е. Жгутовый.
Значковий, -а, -е. . — товариш Въ старомъ малорускомъ войскѣ прапорщикъ. Котл. Ен. (1874). 204. Після полкової канцелярії служив він значковим товаришем. О. 1861. X. 28.
Кількалітній, -я, -є. Существующій нѣсколько лѣтъ. Желех.
Поворожити, -жу́, -жиш, гл. Погадать. Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити. Шевч. 14. Переносно: поговорить съ кѣмъ въ секретѣ съ цѣлью устроить что — либо, оказать кому протекцію и пр., устроить, уладить что-либо негласными способами. Попереду він кинувсь до лисиці, щоб тая нищечком у львиці поворожила про його. Гліб.
Стаєночка, стаєнка, -ки, ж. Ум. отъ стайня.
Урізатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Врѣзаться. Так і вріжеться у саму гущину. Стор. 2) Обрѣзаться. Скинь шаблю, а то уріжешся. Грин. І. 158.
Чванство, -ва, с. Чванство. Вони мені аж обридли своїм чванством. Левиц. Пов. 129.