Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Амбі́тний, -а, -е. Честолюбивый, тщеславный. Желех.
Відмочувати, -чую, -єш, сов. в. відмочити, -чу, -чиш, гл. Отмачивать, отмочить.
Відслу́га, -ги, ж. 1) Отслуживаніе. Забрав гроші, а тепер мусить іти у відслугу, 2) Отплата, вознагражденіе за что-либо. От же тобі за твоє добро й наша одслуга. ЗОЮР. II. 69. 3) Конецъ службы. Лишила дома слугу на відслузі, свекруху в недузі. Гол. І. 158.
Зчервоніти, -ні́ю, -єш, гл. Покраснѣть. Що слово Улита промовить, так і зчервоніє. Г. Барв. 217. Як літнім ранком зчервоніють хмари над сонечком, що весело встає. К. Дз. 214.
Накопіюва́ти, -пію́ю, -єш, гл. Насобирать, накопить. Накопіювали грошей багато. Зміев. у.
Недовгий, -а, -е. Короткій, не длинный; (о времени): недолгій.
Погукування, -ня, с. Покрикиванья, крики, выкрики. Христя мерщій тікає у двір, а за нею слідом погукування та вигукування. Мир. Пов. II. 57.
Притишити, -шу́, -ши́ш, гл. Усмирить. Треба притишити себе. Н. Вол. у.
Удружити, -жу, -жиш, гл. Оказать услугу по дружбѣ. Тепер удружив мені, посадив на кал. Ном. № 7567.
Чапелинка, -ки, ж. ? Ой украв я, мати, да чапелинку. Чуб. V. 883.