За́йчик, -ка, м. 1) Ум. отъ зає́ць. Зайчик-лапанчик. Зайчик-побігайчик. 2) Часть снаряда для пряденія шерсти, состоящая изъ двухъ вертикальныхъ параллельныхъ столбиковъ, прикрѣпленныхъ къ постаменту изъ доски. Каждый столбикъ имѣетъ кожаную петлю, въ которую вкладывается прядильное веретено. 3) Движущіяся солнечныя пятна, отблескъ отъ воды, зеркала, движущійся по стѣнѣ и пр. Сонце ускоче у вікно, забігає зайчиками по стінах, по долівці. 4) Родъ дѣтской игры. 5) Раст. Lepidium ruderale L.
Збрата́тися, -та́юся, -єшся, гл. Сдружиться.
Зерни́на, -ни, ж. Одно зерно, зернышко. Ум. зернинка. Ні одної зернинки не осталось.
Позасолоджувати, -джую, -єш, гл. Подсластить (во множествѣ).
Покоштувати, -ту́ю, -єш, гл. = покуштувати. Не вірь губі: покоштуй то захочеться.
Попередруковувати, -вую, -єш, гл. Перепечатать (во множествѣ).
Порадний, -а, -е. Имѣющій совѣтъ, помощь. Старими людьми село порадне.
Розлаятися, -лаюся, -єшся, гл. Разругаться. З туєю поганою розлаялася.
Триумфальний, -а, -е. Тріумфальний, торжественный. Триумфальну ґалеру тобі.... я дарую.
Хлипавка, -ки, ж. Клапанъ (въ музык. инструментѣ).
