Ато́ I, сз. 1) А, но, а не то, а между тѣмъ. Ой не жаль би мені воза, коли б дівка була гожа; а то руда і погана — мені воза поламала. Як би сама, — ще б нічого, ато й стара мати, що родила на світ Божий, мусить погибати. 2) Кромѣ того, еще. Його два сини, ато взяв п'ять хлопців сиріт.
Бенеберя, -рі, ж. = бенеря. Куди тебе бенеберя несе? Золотонош. у.
Виступка, -ки = покритка.
Вулень, -льня, м. = вулій. Гуде у будинку, як у вулені.
Доко́нче нар. = доконечне. Доконче привезу (книжок).
Завіча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Предвѣщать. Ой голубе, голубе! завічаєш штось доброго для нашого молодого.
Лискота́ти и пр. = лоскотати и пр.
Панночка, -ки, ж. 1) Ум. отъ панна. Наша панночка-господиночка. Се ваша панночка..., — цілуйте її в руку. 2) мн. Родъ вышивки. .
Тимчасовий, -а, -е. Временный.
Цирклювати, -люю, -єш, гл. Осуждать, пробирать, распекать. Вони ж цирклюють з-за дурнички так вчених і старих людей.
