Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дев'ятилі́тник, -ку, м. Раст. Astragalus glycyphylos L. ЗОЮР. І. 113.
Задивува́ти, -ву́ю, -єш, гл. Удивиться. Й аж сі панове задивували. Kolb. І. 109.
Коверзувати, -зу́ю, -єш, гл. 1) Умствовать, измышлять, стараться. Розумом мирським гріховно коверзує. К. М. X. 18. Як уже він не коверзував, щоб вирятувать його, а нічого не здужав вигадать. Стор. 2) Привередничать, капризничать. Навісноголовий Васюта коверзував-коверзував, далі таке вигадав, що ледві й сам не пропав. К. ЧР. 300. Було шляхта знай чваниться, день і ніч гуляє та королем коверзує. Шевч. 130. 3)над ким. Издѣваться, помыкать. Отак уранці жид поганий над козаком коверзував. Шевч. 132. Ще гірш надо мною коверзує вона, ще гірш варить з мене воду. МВ. (О. 1862. III. 68).
Надулі́сся, -ся, с. Мѣсто возлѣ лѣса, опушка лѣса. А що то ти, чоловіче, робиш? Защо ти нашого німого старця б'єш? — обізвавсь до нього чоловік із надулісся, та й гукнув на товариство, а ті так і вискочили з лісу. Кв. Пов. (изд. 1887, т. II. 9).
Просичати, -чу́, -чи́ш, гл. Прошипѣть (о змѣѣ). Ужака просичав.
Сук, -ка, м. Сукъ. Сук не верба. Ном. № 1008. Ум. сучо́к.
Тиховід, -воду, м. Мѣсто на рѣкѣ съ тихимъ теченіемъ. Александров. у. Вас. 206.
Троїти 2, тро́ю, -їш, гл. Утраивать.
Ушта, -ти, ж. = учта. А як пороздягаємось, яка ушта нам буде! Сим. 209.
Шіпатися, -паюся, -єшся, гл. = чухатися. Вх. Зн. 82.