Дурноля́п, -па, м. Говорящій наобумъ, не подумавъ.
Зва́кувати, -ку́ю, -єш, гл. Потерять время, пробыть празднымъ. Ось я піду в жнива пшениці й жита жать, то, часу марне щоб, мовляв, не звакувать, скошу і свій горох.
Зелізня́к, -ка, м. Желѣзный горшокъ.
Кортіти, кортить (кого и кому), гл. безл. Не терпѣться, тянуть къ чему, хотѣть и желать чего нибудь. Кортить литвинка скоринки. Хто язик держить за зубами, то того нічого не кортить. Як ріжуть птицю, то аж дріжу, так мене кортіло котиться тієї крови. Кортить таки тобі домівка.
Куватися, кую́ся, -є́шся, гл. Коваться. Не кується, дак плещеться.
Кумак, -ка, м. зоол. Bombinator ignaeus.
Німота, -ти, ж.
1) Нѣмота. Мов поніміли усі. І збоку дивлячись, видно, як та німота кожного гнітить.
2) соб. Нѣмые.
3) соб. Нѣмцы. Мірялися з москалями, з ордою, з султаном, з німотою.
Партиця, -ці, ж.
1) Лента (для украшенія).
2) = крайка. Ум. парти́чка.
Повилітати, -таємо, -єте, гл. Вылетѣть (о многихъ). Гляньте, вже й ластів'ята повилітали. Чоловік стукнув обухом, клиння повилітало, а обаполки так і збіглись докупи.
Страшенне нар. = страшенно. Журився й наш Грицько, страшенне журився.