Викликати 1, -каю, -єш, сов. в. викликати, -чу, -чеш, гл. Вызывать, вызвать. Листи читали, козаків у поход викликали. Виклич мені дівча з хати.
Клептіти, -пчу, -чеш, гл. Много разъ одно и то-же говорить.
Котіль, -ля, м. Наружная плетеная воронка верши.
Лай II, ля́ю, м. = лая.
Мрі́тися, мрі́юся, -єшся, гл. 1) = мріти. По степу росяному шлях мрівся. 2) Мерещиться, грезиться. Небозі сонечко мріється, — воно ж зрадніло, та й справді гріється.
Недішлий, -а, -е. Слабый, болѣзненный. Прийшов собі дідусь, такий недішлий, та все кашляє.
Одубеніти, -ні́ю, -єш, гл. = одубіти 1. Руки його зовсім охолоділи і ввесь одубенів.
Покупити, -плю́, -пиш, гл. Купить. Дивітеся, чоловіченьки, які в мене черевиченьки! Оце ж мені пан — отець покупив.
Поросючка, -ки, ж. Свинья съ поросятами. (Поросята) ссуть огрядну поросючку.
Упалий, -а, -е. 1) Падшій.
2) Незанятый, вакантный. Дитина вмерла у неї, а на впале місце друга буде. Кінь здох у його, на впале місце він купив собі кобилу.
