Вихорити, -рю, -риш, гл.
1) Вихрить, крутиться вихремъ. Вітер.... рвав сніг з землі, крутив його на всі боки, вихорив. Буря завіяла, метучи цілі гори снігу по землі, вихорючи, немов густу кашу у повітрі.
Го́мшити, -мшу, -шиш, гл. Колотить, бить. За тую локшину тато маму гомшили.
Диня́тко, -ка, с. Маленькая дыня. Ум. Диня́точко.
Зада́ти, -ся. Cм. задавати, -ся.
Затрі́пати, -паю, -єш, гл. Замахать учащенно, затрясти. Затріпала маленькими ручками.
Незичливий, -а, -е. Недоброжелательный. Співають наші селяне про таємничу, часом незичливу долю.
Непорожній, -я, -є. 1) Не пустой.
2) О самкахъ и женщинахъ: беременная. Е, шкода тепер з сорочками: моя жінка непорожня — шити нікому.
Присукувати, -кую, -єш, сов. в. присука́ти, -ка́ю, -єш, гл. При тканьѣ: прикрѣплять, прикрѣпить къ кромкѣ нити основы. При шитьѣ: присучивать, присучить. Як шиєш мережку, так нитку до нитки треба присукувати, щоб вузлика не було.
Рознизати, -жу, -жеш, гл. Разорвать, разодрать. Як ухопить зо зла руками шовкову спідницю, так і рознизала од подолу до самого стану.
Слушний, -а, -е. 1) Надлежащій, порядочный, приличный. До плуга треба слушного погонича, щоб проворний був.
2) Своевременный. слушний час. Надлежащее, удобное время. Підожду до слушного часу.
3) Справедливый, основательный (о доказательствѣ, замѣчаніи, поступкѣ).
4) Надлежаще взрослый для работа. Слушні вже діти.
