Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Богоносець, -сця, м. Носящій Бога. Въ загадкѣ — оселъ, везшій Христа. Родився, не хрестився, а до смерти не молився і був богоносець. Ном. стр. 293. № 118.
Викочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. викотитися, -кочуся, -тишся, гл. Выкатываться, выкотиться. Сонечко викочується з-за юри. Драг. 25. У діда із очей аж дві сльози викотились. Стор. І. 121.
Гузде́чка, -ки́, ж. = Уздечка = Вуздечка. Прив'яжи свого коня чим небудь, а сам возьми гуздечку. Грин. ІІ. 110.
Димови́ще, -ща, с. Пожарище, пепелище.
Зальо́тник, -ка, м. Ухаживатель.
Кожом'яцтво, -ва, с. Кожевенное ремесло.
Круженяти, -ня́ю, -єш, гл. О птицѣ: кружить, дѣлать круги летая; нарить. Коршак літає, літає, — чого він так круженяє? Радомысл. у.
Питки I гл. Дѣтск. пить. Чого ти, зайчику, такий худенький? — Тим, що всім питки подаю. Ном. № 1292. Ум. питоньки, питочки. Мкр. Н. 4. Будеш, будеш ти лежати, питоньки прохати. Мет. 86.
Плодниця, -ці, ж. О женщинѣ: рождающая дѣтей. Н. Вол. у.
Прозір, -зору, м. 1) Отверстіе въ крышѣ для прохода дыма и пр. Шух. І. 110, 174. 2) Просвѣтъ, дыра между сложенными бревнами. Клади дрова щільніш, а то прозір великий. Волч. у. 3) Дурной глазъ, взглядъ, отъ котораго приключается болѣзнь, сглазъ. Мил. М. 36, 40.