Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Божничок, -чка, м. Ум. отъ божник.
Видлубати, -баю, -єш, гл. Выковырять.
Виліт, -ту, м. 1) Вылетъ. 2) Отлетъ. Соколонько та на вилеті, козаченько та на виїзді. Мет. 179.
Жеруха́, -хи, ж. 1) = жерелуха. 2) — лісна. Раст. Bursa pastoris. Лв. 97.
Жлу́кто, -та, с. Родъ кадки, выдолбленной изъ цѣльнаго дерева, какъ улей- безъ дна; служить для бученія бѣлья или полотна. ХС. IV. 55. Жінка приводить його (чорта) до жлукта та й каже: «ставай раком у жлукто!» Чорт уліз у жлукто. Рудч. Ск. І. 56. Ум. жлу́ктечко.
Купінка, -ки, ж. = купка. Желех. Купінки — малі копиці сіна. Вх. Зн. 30.
Осоружний, -а, -е. Надоѣвшій, противный, постылый, ненавистный. Нехай вони будуть розумні, багаті й письменнійші од нашого Возного, та коли... вони мені осоружні. Котл. Н. П. 363.
Розбелькотатися, -чу́ся, -чешся, гл. Разболтаться.
Самосвідомість, -мости, ж. Самосознаніе. Желех.
Стугон, -ну, м. Глухой гулъ, глухой стукъ. Чую, десь коло хати стугон, наче що довбало глину. Новомоск. у.