Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виполювати 1, -люю, -єш, гл. Добыть на охотѣ. Полювали вони, полювали цілий день і нічого не виполювали. Рудч. Ск. II. 75.
Джегерь, -ря, м. Хватъ, щеголь. Харьк. (А. Павловъ).
Доще́вий, -а, -е. = дощовий 2.
Наткатися, -тчуся, -чешся, гл. Наткаться.
Подоптати, -пчу, -чеш, гл. Потоптать. Ой Ганнусю душенько, що шавлія подоптана? Боні ся розбрикали, шавлію подоптали. Чуб. V. 64.
Похибнутися, -нуся, -нешся, гл. Покачнуться.
Пустомолка, -ки, ж. Ханжа. Були там чесні пустомолки. Котл. Ен. III. 47.
Ростовкти, -чу, -чеш, гл. 1) = ростовкмачити 1. Так паняті носа і ростовк. Мир. ХРВ. Ростовкла таку добру макітру. 2) = ростовкмачити 2. Чи ви мене справді морочите, чи на глум піднімаєте? Я нічого тут не ростовчу собі. Котл. МЧ. 480.
Сімдесяток, -тку, м. Семьдесятъ. Він таки вже й старенький був, було йому годів сімдесяток. СХО. VIII. 314.
Швендати, -даю, -єш, швендяти, -дяю, -єш, гл. Шляться, слоняться, бродить. Ном. № 4625. З чистилища швендають собі у пекло люльки палить. Стор. МПр. 43. Кобзарі швендяють поміж людьми. К. ЧР. 259.