Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відколуплювати, -люю, -єш, відколупувати, -пую, -єш, сов. в. відколупа́ти, -па́ю, -єш, гл. Отковыривать, отковырять. Одколупали грудку (каші). Грин. I. 33.
Защекну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Защемить, ущемить. Росколов дуба та й защекнув його там бородою. Мнж. 44.
Лядина, -ни, ж. Сосна, растущая на ляд'ѣ. Cм. лядо. Н. Вол. у.
Побалазувати, -зую, -єш, гл. Испачкать (пальцами). Побалазував пальцями та й їж після його.
Позичка, -ки, ж. = позика. Позичка босоніж ходить. Ном. № 10618. Заспівав би — був голосок, та позички ззіли. Шевч.
Помахувати, -хую, -єш, сов. в. помаха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Помахивать, помахать. Хусточкою помахує. Кв. Повішу ще тиї рукава, — хай вітер помахає. Чуб. V. 606.
Понахапувати, -пую, -єш, гл. Нахватать (во множествѣ).
Розщебетати, -чу́, -чеш, гл. Разболтать, разнести. Любив я її півтора року, поки не знали вороги з боку; бо як узнали, розщебетали. Чуб. V. 150.
Ростворити, -ся. Cм. ростворяти, -ся.
Устне нар. Словесно.