Ваготіти, -тію, -єш, гл. Тяготѣть.
Кушіль, -лі, ж. То-же, что и кошуля, но употребляется только въ томъ значеніи, что и покраса въ свадебномъ обрядѣ. «Дружко вносить рубашку молодой для изслѣдованія, приговаривая: Старости, пани-старости! благословіть покрасу (или кушіль) в хату унести!».
Мі́ряний, -а, -е. Измѣренный. Моє лихо, моє горювання зовсім иншою мірою міряне. Там не міряні милі.
Поскуплювати, -люю, -єш, гл. Собрать вмѣстѣ. Поскуплюй чергове козацтво.
Присвоїтися, свою́ся, -їшся, гл. Сродниться. Із чужим, як проживеш днів з двадцять, та й то присвоїшся, а то ж таки брат рідний.
П'ятак, -ка, м. Монета пятикопеечная. Вторгувала, серденько, п'ятака. Ум. п'ятачок.
Тарахкота́ння, -ня, с. Скорое и продолжительное стучаніе.
Тканиця, -ці, ж. Ткацкій станокъ.
Уклепатися, -паюся, -єшся, гл. 1) Не впопадъ что либо сказать, сдѣлать, ошибиться. Як його зовуть? Хома. — Не вклепались же, каже, й ви, що йому таке ім'я дали: він на Хому й походив. 2) По ошибкѣ принять лицо неизвѣстное за извѣстное. Бачу, що панич знакомий, та щоб не вклепатись, роспитався у людей, звідки воно єсть.
Шкитирь, -ря, м. Большой кусокъ. Ото одбатував шкитирь.