Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

магирка

Маги́рка, -ки, ж. = маґерка. Дід (бере) новий кобеняк, навет батіг новий і нову магирку і з Богом. Сим. 206.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 395.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАГИРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАГИРКА"
Вітрів, -рова, -ве Принадлежащій вѣтру. Чуб. II. 15. Жене, як вітрів батько. Ном.
Дотира́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. доте́ртися, -тру́ся, -ре́шся, гл. Дотираться, дотерѣться.
Кладочка, -ки, ж. Ум. отъ кладка.
Крумкати, -каю, -єш, гл. = крамкати. Вх. Лем. 428.
Леля́, -лі, ж. = лея. Як пішла леля, то всі городи піском позаносило. Черниг. у.
Намі́тити Cм. намічувати.
Ну 1), меж. Ну, їсть! нівроку! Ном. та ну бо кажіть! Да говорите же! 2) Передъ глаголомъ неопр. накл. употребляется въ смыслѣ: началъ, давай. А прокинувся він... і гуком його в хаті аж сохи движать! Ну бігать, гомоніть, гайнувати, аж усе піде жужмом. МВ. ІІ. 10. 3) = но 2. (Послѣ глагола въ повелит. накл.): А вийдіть-ну сюди, дядьку Трохиме, ходіть-ну з нами. Рудч. Ск. І. 78.
Няй нар. = най. Няй слівце промовить. Гол. IV. 372.
Поштарювати, -рю́ю, -єш, гл. Быть почталіономъ, ямщикомъ.
Роскурити, -ся. Cм. роскурювати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАГИРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.