Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бігатися гл. О животныхъ: быть въ періодѣ случки, случаться. Шух. І. 211.
Догрома́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. догрома́дитися, -джуся, -дишся, гл. Сгребать, догрести до чего либо.
Захиля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. захилити, -лю́, -лиш, гл. 1) Загинать, загибать, загнуть. 2) Закрывать, закрыть, прикрывать, прикрыть.
Кальбуки, -бук, ж. мн. Cм. цапар. Шух. І. 171.
Кисло нар. Кисло. Хоч кисло, хоч прісно — усе умісто. Посл.
Короновка, -ки, ж. Вѣнецъ при вѣнчаніи супруговъ. Де ж ти підеш, Марисенько, під Божий вінок стати?.. Підемо до церковці порушити короновці. Гол. IV. 383.
Назбіра́ти, -ра́ю, -єш, гл. Насобирать. Пішло, дровець назбірало да протопило хату. Рудч. Ск. І. 39.
Пороздягати, -га́ю, -єш, гл. Раздѣть (многихъ).
Терпячка, -ки, ж. Терпѣніе. Терпячка ввірветься. Чуб. І. 298.
Тровити, -влю́, -виш, гл. 1) Истратить на корню, выпасти. Ще хоч би не травив був торік сіна, — було б чим обернуться. Кобел. у. 2) Варить (о желудкѣ). Угор. 3) = цькува́ти. Вх. Зн. 71.