Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відсапнути Cм. II. відсапувати.
Гу́зка, -ки, ж. 1) Тупой конецъ въ яйцѣ. Ив. 41. Тупой конецъ веретена. Вас. 153. Грин. ІІ. 318. Тупой конецъ огурца. Валялися недоїдені гузки з огірків. Мир. ХРВ. 410. 2) Мозоль на пятѣ. Конотоп. у. 3) Бородавка. Гузки.... випікають гузкою веретена. Грин. ІІ. 318. 4) Жировая опухоль. Мил. М. 103. 5) Нижній, задній конецъ очіпка, собранный сборками въ пучекъ. Вас. 191.
Засхну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = засохти. Загинеш, серденько, загинеш, мов ряст весною у ночі засхнеш. Шевч. 327.
Приколювати, -люю, -єш, сов. в. приколо́ти, -колю́, -леш, гл. Прикалывать, приколоть.
Ростаскати Cм. ростаскувати.
Спасеницький, -а, -е. Относящійся къ спасающему свою душу или говѣющему. К. ПС. 118.
Троянка, -ки, ж. Мать, имѣющая трехъ близнецовъ. Черк. у.
Уперто нар. Упрямо, упорно.
Чобаник, -ка, м. Трясогузка, Motacilla. Вх. Зн. 81.
Шкідливий, -а, -е. = шкідний. Синиця — не птиця, бо шкідлива дуже. Ном.