Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ляпанець

Ля́панець, -нця, м. 1) Оплеуха, пощечина. По пиці ляпанця дасть. 2) мн. ляпанці. Туфли, шлепанцы.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 392.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЯПАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЯПАНЕЦЬ"
Ґльо́ґати, -ґаю, -єш, гл. Глотать не жевавши.
Задери́куватий, -а, -е. Задорный. Харьк.
Залама́ти Cм. заламлювати.
Застанови́ти, -ся. Cм. застановляти, -ся.
Напра́ва, -ви, ж. 1) Наущеніе, подущеніе. Як би не було од старих направи, то й діти б не дражнили острожником. Харьк. у. З направи. По наущенію. 2) Починка, поправка, исправленіе.
Понасмерджувати, -джуємо, -єте, гл. Навонять (о многихъ).
Поціновка, -ки, ж. Оцѣнка имущества для продажи съ публичнаго торга.
Согравати, -граю, -єш, гл. Въ думахъ: волноваться. Стане Чорне море согравати. АД. І. 94.
Трафити, -ся. Cм. трафляти, -ся.
Троїтися, тро́юся, -їшся, гл. У п'яного все то двоїться, то троїться. Г. Барв. 299.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЯПАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.